Неділя, 22 квітня 2018

Події, Поділля, Розслідування

Бісовські ігри навколо орної землі

Хочемо чи не хочемо, але мусимо визнати декілька непорушних істин нашої сучасності. По-перше, переважна більшість промислових об’єктів давно, або недавно вже вкрадені нашими бравими олігархами. По-друге важко назвати сферу життєдіяльності українців, куди б ще не «залізли» олігархи. Не тільки фабрики, заводи, корисні копалини, але і стратегічні об’єкти поступово переходять під владу олігархату. По-третє, все, що досі ще не вкрадено буде скоро вкрадене. Особливо це стосується сільськогосподарської сфери. Агробізнесмени завзято сперечаються за право обробітку земель. Як тих, що мають своїх господарів, так і таких, які ще більш-менш вільні. Саме у таку категорію потрапили землі, котрі закріплені за системою професійно-технічної освіти. Простіше кажучи, землі аграрно-технічних ПТУ. Мусимо говорити гіркі істини. Уся система профтехосвіти нинішнього часу це своєрідне продовження системи соціальної допомоги.

30.01.2017, 11:04

бісовські ігри навколо землі

Ще за радянських років склався такий розклад – більш толкові учні по закінченні середньої школи йшли на навчання до ВУЗів, менш толкові шукали кращої долі у системі профтехосвіти. Навіть кумедні назви існували: ПТУ – «помоги тупому устроиться», ТУ – «тупой устроился», ГПТУ – «Господи, помоги тупому устроиться».
Особливо важко було сільським дітям знайти своє місце у ВУЗах. Хабарництво у системі освіти народилося не сьогодні, а у славетні радянські часи. Лише талановиті, толкові учні могли пройти екзамени у ВУЗах. На перших місцях рейтингу хабарництва ВУЗів медичні, юридичні, міжнародних відносин. Далі по рейтингу вниз – торгово-економічні, педагогічні ВУЗи.
Так що, любі друзі, ностальгія за радянськими часами не завжди доречна. Зараз простіше – маєш гроші – вчишся, не мають батьки купи грошей – шукай ВУЗи по-простіше. Навіть коли ЗНО у дитини золоте.
Втім, годі про освітянську філософію. Поговоримо про проблеми аграрних ПТУ. Чому саме про них? А тому, любі друзі, там є земля. І саме така, яка цікавить аграрних баронів та королів.

У радянські часи аграрним ПТУ передавалося у користування не сотні, а тисячі гектарів землі. Але все тече, все змінюється. Зараз наявність у агроліцею багатьох гектарів землі – це не пристиж. Це головний біль для системи ПТУ.
Коли пішла кампанія роздачі землі у власність селянам, систему ПТУ не зачіпали. Як і не чіпали військові землі та землі, котрі були передані тим чи іншим підприємствам, установам, військовим частинам.
Але бажання набрати побільше собі гектарів примушує ділків шукати усілякі варіанти заволодіння землею. Їй-Богу, Герасиму Калитці (літературний персонаж) було простіше і легше здійснити свою мрію. Пам’ятаєте: чия земля? Калитчина!
Втім, годі преамбулами голову читачам морочити. Наша сумна розповідь про недавні події навколо агроліцею у Хмельницькій області. А саме про події у Плужнянському ПТУ Хмельницької області, що в Ізяславському ройоні.

Плужненський професійний аграрний ліцей
Процитуємо: Начальнику захисту економіки в Хмельницькій області Марчуку Р.М. (це поліція) Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Плужнянського професійного аграрного ліцею за період 01.09.2013 по 01.10.2016 р. Виявлено фінансових порушень на загальну суму 1 147 575,40 грн, з яких порушення чинного законодавства, що призвели до втрат – 423 885,52 грн.
Редакцію зацікавила ця історія, ми зустрілися і з освітянським керівництвом ПТУ, керівництвом ліцею та власне і бійцями УЗОД у Хмельницькій області (так тепер називають обласне КРУ). Також зустрілися і з керівником підприємства, котре виконувало роботи.
Отож гірка історія про ігрища навколо державної землі. Директор Ліцею Михайло Лісовський чимало літ працює в системі ПТУ. Людина толкова, знана, порядна. Але вік пенсійний та здоров’я керівника спонукало керівництво обласними ПТУ повідомити профільне міністерство, що продовжувати контракт з директором не будуть.
Але з міністерства наказ – ніякої відставки, контракт продовжити. І без коментарів. Звісно ми напряму запитали Михайла Лісовського – сам добився, чи хтось допоміг? Відповідь директора була така «і так і ні». Михайло Іванович не дуже вже і хотів лямку тягнути. Не проти відпочити на якійсь менш відповідальній посаді у ліцеї.
Хто, як і чому «вписався» за директора? Виявляється лобіював продовження контракту з директором один із народних депутатів. Прізвища називати не будемо, просто повірте нам на слово, що це саме так.
Не тільки директор у віці – чимало об’єктів нерухомості училища старші за директора училища. Деякі урочисто відкривав ще відомий Маршал Будьонний. Все просто – територію військової частини (після виведення військ) передали аграрному ПТУ, отож довелося з Плужного переїхати у військові казарми.

землі аграрних ПТУ
Якщо ще до війни відкривали, то це означає що чимало об’єктів вже давно застаріли, зруйновані, тож їх краще списати. Такі спроби здійснювались, але Міністерство зажадало, аби все було законно. Тобто: паспорт об’єкту, опис, причини списання.
Спочатку подали прохання гамузом – на всі об’єкти. МО (міносвіти) – завернули – конкретно документи на кожний об’єкт на списання. В агроліцеях немає спеціалістів, котрі б володіли навиками працівників БТІ (бюро технічної інвентарізації). Але до своїх земляків директор не звертався: домовився про співпрацю з фірмою з обласного центру. ТОВ СКБ «Будінжиніринг». Директор Телемко В. В. Пан Василь Володимирович розповів, що не він пропонував ліцею послуги, а директор ліцею сам на нього вийшов. Можливо, що чув від ізяславчан, з котрими працював «Будінжиніринг», мовляв все чесно і без зайвих «накруток». Директор Ліцею говорить – мені порадили. Суть не в тому, а в іншому. Що і як треба зробити. Отож сторони домовились і підписали угоду. Все правильно і чітко прописано. “Будінжинерінг” розробив документацію, обміряли – виміряли все, що потрібно.
Були оперативно підписані акти прийому передачі. Фірма швидко по-стахановськи спрацювала і наприкінці грудня 2015 року видала документи «на гора». Відповідно до договору 38-2/ПЗ від 18.11.2015 р. підписаний акт виконаних робіт. Ліцей оплатив також оперативно. Втім, як колись казали: «хорошо ведь на бумаге, да забыли про овраги».

гуртожиток Плужненського аграрного ліцею
Працівники управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області звикли довіряти людям, але не настільки, аби поверхово перевіряти. Звісно зайве не мучать, але уважно читають. В ході перевірки уважно прочитали  угоду і звернули увагу на пункт 4 угоди. Вибачте, ми  також не буквоїди, але процитуємо пунтк: Строк виконання робіт. Отож 4 розділ передбачив: 4.1. Юридичний супровід робіт по виготовленню документації із землеустрою здійснюється на протязі усього періоду необхідного для виконання землевпорядних робіт, включаючи роботи по створенню обмінного файла та закінчуючи присвоєнням кадастрового номера земельним ділянкам. Строк складання та погодження однієї документації не повинен перевищувати один рік по землеустрою. 4.2. Виконавець має право виконати роботи достроково. Оплата у цьому разі проводиться у погоджений сторонами строк. 21.12.2015 р. підписаний акт №3 приймання-передачі виконаних робіт. Дещо процитуємо. «СКБ Будінжинерінг», згідно договору було здійснено юридичний супровід землевпорядних робіт, кадастрову зйомку земельних ділянок та створено обмінні файли згідно замовлень. Роботи виконані у повному обсязі. Сторони претензій одна до одної не мають. 24.06.2016 р підписано останні документи.

Але, любі друзі, вкотре сподіваюсь, що наші читачі це хлопці та дівчата дорослі і більш-менш грамотні. По-документам все – «хокей». Але! Важливий не тільки сам процес, скільки кінцевий результат. Якщо в угоді сказано, що окрім усього іншого мають бути отримані кадастрові номери, то де вони? А не є!
Зараз керівник ТОВ СКБ «Будінжиніринг» говорить, що готовий «вибачити» Ліцею певну суму грошей. Оскільки, дійсно, кадастрові номера земельним ділянкам не присвоєні. Але, як пояснює керівник землевпорядної фірми це сталося тому, що документи «зависли» в нетрях відповідних служб, котрі власне і повинні присвоїти оті кадастрові номери. І що маємо в натурі? Багато чого, але тільки не кінцевий результат. Для чого були стахановські темпи? Термін дії угоди до 31.12.2016 р. Але за вікном кінець січня 2017 року. Тобто термін дії угоди завершений. В чому заковика? А все просто – зараз земля, котрою користується Аграрний ліцей незахищена ніяким документом. Існує Державний Акт на право користування землею, виданий тоді ще ПТУ №33, Хмельницькою обласною Радою народних депутатів Ізяславського району Хмельницької області України (так у документі). В документі з купою юридичних помилок зазначена дата 6 липня 2000 року.
Однак Міністерство зажадало від Аграрного Ліцею оформити документи нового зразка. З кадастровим номером. А от таких документів немає. Бачимо лише спроби фальсифікації. Порівняйте – писано юридичний супровід здійснено, але про кадастрові номери ні слова.
Можливо, саме зараз якась фірма розробляє документацію на землі Ліцею? Все може бути. Отак у халепу потрапив директор Ліцею. І що далі? Документи в поліції, неозброєним оком бачимо спробу як керівництва Ліцею так і землевпорядної організації уникнути роз’яснень – чому робота не виконана до кінця? І чи не доведеться Ліцею по-новому оформляти документацію на землю? Втім, нехай доблесна поліція розбирається. А ображатися на ревізорів не варто. Колишні КРУшники роботу виконали. Жорстко, але професійно.

О. Александров

Коментарі

Всього коментарів: 0

Залишити коментарій
Увійти за допомогою: