Вівторок, 24 квітня 2018

Анонси, Події, Поділля

Хмельницький театр вперше ставить Шевченкового «Назара Стодолю»

У напружений репертуарний графік різдв’яно-новорічних вистав обласний академічний музично-драматичний театр імені Михайла Старицького вписує прем’єру. Класика української драматургії приходить до хмельницьких глядачів драмою від Тараса Шевченка «Назар Стодоля». За всю історію Хмельницького театру постановка Володимиром Борисяком цієї Шевченкової п’єси є першою постановкою «Назара Стодолі».

15.12.2017, 12:44

Постанова Хмельницького театру "Назар Стодоля"

Трупа театру колотиться по декількох драмах і комедіях та дитячих п’єсах. Задіяні в ролях першого плану на одній репетиції грають «масовку» на іншій, і свідки допрем’єрного прогону помічають комбінацію театрального реквізиту, наприклад – костюмів героїв із джинсами артистів. Втім, це тільки залаштункова проекція класики на сьогодення. Напружений творчий процес видобуває іншу проекцію, в якій уже братиме участь глядач.

То – юні члени багатодітних сімей, яким безкоштовно представлять першими виставу-казку «Дванадцять місяців». Напередодні Святого Миколи нею відкривається серія новорічних ранків у театрі. То – і зрілий глядач, якого запрошують на прем’єру драми про взаємовідносини батьків і дітей, почуттів і грошей, родинних цінностей і кар’єри в добу після Хмельниччини сімнадцятого століття.

– Це все ж таки Шевченко, і ми не відходили від його варіанту далеко. Адже написана в 1842 році п’єса мала вплив на розвиток українського класичного театру корифеїв, – розповідає режисер-постановник Володимир Борисяк. – Ми не дуже хотіли впроваджувати сюди якесь нове прочитання, втягувати модерн, але ж у зал приходить сучасний глядач. Та й проблематика, порушена у «Назарові Стодолі», – а то період руїни після відходу Богдана Хмельницького, – так чи інакше перегукується із сучасним днем. Руйнація в державі породжує руйнацію в людях, що й відображається у побутовій драмі.

І справді й тепер, коли на перший план виходять мотиви виживання, то й продажність стає дуже поширеним явищем. Тодішня корупція спонукала Хому Кичатого задля полкової булави «у якомусь Чигирині» кинути дочку Галю в шлюбні обійми престарілого полковника, зламавши свою обіцянку перед її коханим Назаром, який колись врятував йому життя.

– Моя героїня – хижачка, яка полює відразу за двома чоловіками. Вона переконана, що це цілком нормально для суспільства, де чесною працею на життя не можна заробити, – каже про свою сценічну душу Стехи Сніжана Туткевич-Самойлова. – Та навіть вкладене класиком розуміння честі як пустого звуку перед грішми артист мусить грати щиро. І я на сцені маю дбати про те, щоб виглядати органічно, не вибиватися із задуму автора та режисера.

У декоративному оформленні вистави художник-постановник Олександр Долоянц вдався до стилю козацького барокко, використані елементи культових та господарсько-побутових споруд українського села, стилізовані під сімнадцяте століття.

У пролозі вистави на сцені з’являється кобзар, якого у Шевченковому варіанті немає, і співає інший твір Тараса Григоровича. Завершується вистава з відеохронікою на екрані про становлення і відродження України. Театр – явище культурне, але і соціальне.

Михайло Цимбалюк

Коментарі

Всього коментарів: 0

Залишити коментарій
Увійти за допомогою: