Субота, 20 січня 2018

Аналітика, Погляд, Поділля

Як депутати і можновладці з е-декларування зробили е-хеловін

9 актуальних підсумків електронного декларування в Україні

04.11.2016, 13:39

e-deklaruvannya

Не знаю, як так сталося, що пік подання е-декларацій наших політиків і чиновників співпав із святом Хеловіну. Взагалі свято Хеловіну не є однозначним для сприйняття громадськістю.
З одного боку це переддень християнського свята поклоніння усім святим, з іншого, язичницька культура, – свято свободи, розгулу нечистої сили.
Отож, сталася класична українська сенсація: очікували побачити «святих» поводирів нації, а побачили «розгул нечистої сили». А найогидніше для кожного українця стало відчуття причетності до цього божевілля. Адже ми самі підтримували усіх цих декларантів і наближали їхнє свято – чи то на виборчій дільниці (незалежно від того, щиро вірячи в обіцянки, чи просто обираючи «менше зло»), чи завдяки своїй мовчазній згоді.
Отож, ми проаналізували кілька версій щодо причин і наслідків результатів е-декларування в Україні. І виносимо на ваш розсуд дев‘ять найбільш актуальних…

1. Е-ДЕКЛАРУВАННЯ – ФІКСАЦІЯ ФАКТУ РОЗКРАДАННЯ ДЕРЖАВИ

Так вже сталося, що в нашій країні завжди крали всі, хто що міг: селяни з колгоспу, пролетарії з заводу, можновладці – з бюджету. Це завжди було нормою. Особливо в підтримуваній державою і олігархами мовчазній змові з народом– ми не дивимося, що крадете ви, а ви не звертайте уваги на те, що крадемо ми. Це могло тривати десятиріччями, поки одного разу ми не дізнавалися, що нашого сусіда піймали на крадіжці. Ми все життя знали, що він крав, але навіть не звертали на це уваги. Але як тільки ми дізналися, що цей факт було зафіксовано, – він одразу ж в наших очах ставав злочинцем і ворогом суспільства.
Тож до е-декларування всі знали, що чиновники і політики крадуть. Але після оприлюднення декларацій цей факт було задокументовано. Зрозуміло, що це не карна справа і навіть не підозра, але жоден українець, яким би недолугим його не вважали можновладці, розуміє, що такі статки нажити «непосильним трудом» не можливо.

2. Е-ДЕКЛАРУВАННЯ – АМНІСТІЯ ДЛЯ КРАДЕНИХ СТАТКІВ

Є думка, що в такий спосіб чиновники і політики вирішили розпочати все з чистого аркуша. 25 років ходіння по граблям обумовлено тим, що політико-економічна модель держави передбачає можливість вкрасти або відібрати чиєсь майно.
Тож коли чиновник нагріб собі достатньо, його така модель вже не влаштовує: йому треба зафіксувати недоторканність свого майна. Ілюзія такої ініціативи полягає в тому, що в спину йому дихають ті, хто ще не набрався, а його статки вже розділені в головах нової політичної еліти країни.

3. Е- ДЕКЛАРУВАННЯ – ЦЕ «КАПІТИЛІСТИЧНЕ ЗОБОВ‘ЯЗАННЯ» І ЗУСТРІЧНИЙ ПЛАН НА «П‘ЯТИРІЧКУ»

Зрозуміло, що ідучи в Європу, треба готуватися до того, що за кожну копійку прийдеться відповідати не тільки перед громадськістю, але й перед європейськими «товаришами». І коли чиновник буде гребсти гроші лопатою вже з бюджету 2017, 2018 років тощо і його  схоплять за одне місце, він з усмішкою дістане е-декларацію 2016 і скаже – ви що, хлопці, це ж мої гроші, бачите – один мільярд гривень. Рахуйте. Тож, можливо, дехто задекларував саме ту суму, яку запланував поцупити.
Ще один різновид такої думки – допомога в легалізації майбутніх доходів осіб, які начебто взяли в борг у декларанта. Всі майбутні політики і чиновники (молоді обличчя) будуть пояснювати свої статки тим, що позичили на будівництво маєтку в людини, яка у 2016 році задекларувала саме таку суму. Тобто, підтвердять свою платоспроможність і чесність.

4. Е-ДЕКЛАРУВАННЯ – ЗВІТ ПЕРЕД МВФ ЗА ОТРИМАНІ КОШТИ

Громадськість вже підрахувала, що сума задекларованих статків топ-можновладців України дивним чином дорівнює кількості грошей отриманих від МВФ. Тож, може це і виглядає анекдотично, але цей меседж можна розшифрувати так: хто вкрав гроші від МВФ? Ви думаєте, що ми вивели їх в офшори? Та ви що, люди добрі, дивіться все на місці. До копійки. Вклали у найцінніше і щоденно за ними наглядаємо.

5. Е-ДЕКЛАРУВАННЯ – ПЛЮВОК В ЄВРОПЕЙСЬКИХ ПОЛІТИКІВ

В Європі не прийнято красти в «особливо крупних розмірах» і тим паче хизуватися своїми статками, а у їхніх політиків голова болить за країну, а не за золоті унітази. Розумію, вам важко повірити, що для європейця важливіше, яку країну він залишить своїм дітям, чим скільки він може на своїй країні заробити. Але, якби це не було так, то наші еліти не намагались би якнайшвидше випхнути своїх дітей вчитися і жити за кордон. І не жили б там самі, прилітаючи чартерами на 10:00 в Україну на роботу, а о 17:00 повертаючись додому, наприклад, в Австрію.
Зважаючи на те, що всі ці поважні люди щодня благають уряди західних країн виділити бідній Україні допомогу у вигляді грошей європейських чи американських платників податків, наші можновладці виставляють дурнями своїх західних партнерів. Та ще й перед їхніми громадянами.

6. Е-ДЕКЛАРУВАНЯ – ПЛЮВОК В УКРАЇНЦІВ

Оприлюднив декларації, наші можновладці показали всю свою зневагу до людей, які своїм потом і кров‘ю так і не змогли нічого змінити в цій країні. Це свого роду тріумф олігархічної системи над народом. Вони впевнені – люди це проковтнуть. Раніше вони б побоялися це зробити, а зараз вони впевнені в своїй безкарності і неспроможності громадянського суспільства. Їм чомусь ніхто з поважних в світі людей не заздрить і не беруть до прикладу, а визнання хочеться. Людська ненависть і прокльони – чим не підтвердження того, що ти щось значиш в цьому світі.

7. Е-ДЕКЛАРУВАННЯ – ШИРМА

Ширма, за якою відбулося щось надто для нас важливе, але щоб ми на це не звернули увагу – бо всі зайняті обговоренням статків, обуренням кількістю і нерозумінням як.
Також, невипадково одночасно з‘явилася і ініціатива збільшення мінімальної заробітної плати до 3200 грн, а депутатів (напередодні) – до 60 000.

8. Е-ДЕКЛАРУВАННЯ – ЦЕ ПРЕЛЮДІЯ

Щось підказує, що перший удар іде по своїй руці, щоб відчути батіг. А наступні удари вже по-повній пройдуться по нашим спинам. Наприклад, е-декларування для всього населення наступного року. Але з деякими поправками до закону. Насторогу викликає той факт, що після оприлюднення е-декларацій вже планують формувати «трійки», які будуть заходити в хати бідних українців, щоб встановити наскільки бідно вони живуть. Хоча логічним було б заходити в хати сьогоднішніх е-декларантів, з питанням де можна стільки заробити. І чому в грошовому еквіваленті сума статків сягає сумі боргу держави…

9. Е-ДЕКЛАРУВАННЯ ПОДІЛИЛО КРАЇНУ НА «ДО» І «ПІСЛЯ» ДЕКЛАРУВАННЯ

Грошовими накопиченнями державних чиновників, які навіть не можуть підтвердити джерело надходження, можна було б проінвестувати економіку, охорону здорв‘я, освіту, побудувати сміттєпереробні заводи в решті решт. Навіть вкрадені гроші могли б працювати на економіку країни і (куди вже без цього) благополуччя нащадків чиновників. Але вони навіть не розуміють, що з такими статками взагалі робити.
Більшого підриву довіри до влади ніж е-декларування важко було придумати. Хоча, якщо люди, які були на Майдані тепер критикують своїх обранців, вони показують свою, як мінімум, недалекість. Невже вони не знали про це раніше? Всі прекрасно знали, що політики вони, як мінімум, не бідні і не дуже чесні. Але за ними чомусь йшли, за них чомусь голосували … Сподіваємося, що це буде тверезіючим душем для суспільства, приводом для подальших роздумів та правильного прийняття рішень під час виборів.
Хоча вибори в Раду будуть явно нескоро – вони не потрібні ні коаліції, ні опозиції, їм потрібен час на переформатування партійних списків і розборок з тими, хто вже зіграв свою роль і повинен піти.
Чи стане тотальне декларування супер-прибутків першим кроком на шляху одужання українського суспільства, яке завжди довіряло словам, і рідко коли – справам своїх “кумирів”? Можливо, в цей раз слово у вигляді електронного декларування нарешті правильно вплине на виборців українських мільйонерів і мільярдерів.
Олег Кравчук

Коментарі

Всього коментарів: 0

Залишити коментарій
Увійти за допомогою: