Субота, 23 вересня 2017

Безпека життя, Події, Поділля, Поради

Жертви “синіх китів”: як захистити своїх дітей від груп смерті

Коли дитина сидить вдома за комп’ютером, то вона знаходиться у повній безпеці, часто впевнені батьки. Головне – що вона на їхніх очах, а значить нічого поганого з нею не станеться. А дитина тим часом все більше і більше заглиблюється у віртуальний світ з його законами і небезпеками, що чатують на кожному шляху. І найгірше, коли ці небезпеки прориваються у нашу реальність і призводять до трагедії.

23.02.2017, 13:46

групи смерті

Сьогодні в інтернеті є велика кількість соціальних мереж. З одного боку це добре, бо дає можливість бути поінформованим в усіх питаннях. Але погано інше – у цих соціальних мережах і на різноманітних сайтах є багато шкідливої інформації. І якщо ми кажемо, що вона шкідлива для дорослого населення, то ще більш шкідливою вона може бути для дітей, які ще не вміють і не можуть її аналізувати та розуміти усі приховані в ній небезпеки.
На початку грудня минулого року 15-річна мешканка Маріуполя залишила на своїй сторінці у соцмережі передсмертне послання. У той же день Вілена покінчила життя самогубством, зістрибнувши з 13 поверху багатоповерхівки. Що підштовхнуло відмінницю із хорошої сім’ї, яка тільки закінчила 9 клас і почала навчання в індустріальному технікумі, обірвати своє життя, ніхто зрозуміти не міг. Та потім виявилося, що Вілена була учасницею однієї із так званих «груп смерті», які повільно і методично доводять дітей до самогубства. Дівчина стала першою жертвою цієї смертельної гри в Україні.

«Сині кити» в українському мережевому просторі

«Групи смерті» вже декілька місяців вербують у свої лави українських підлітків у соціальних мережах. Своїм символом вони вважають кита. З однієї сторони, ці тварини асоціюються у них зі свободою, з іншої – кити є одними з небагатьох представників тваринного світу, які можуть добровільно зводити рахунки із життям, викидаючись на берег. Насторожитися варто, якщо ви помітили, що у назви груп, учасником яких є дитина, входять слова і вирази «синій кит», «літаючі кити», «тихий дім», «розбуди мене о 4:20», «f57», «f58».
Алгоритм дій в адміністраторів таких груп простий і водночас продуманий до дрібниць. Щоб вступити туди, кандидати в учасники повинні подати заявку та розмістити у себе на сторінці певний текст, який часто має суїцидальний зміст. Та це найлегше завдання зі списку завдань квесту, що містить 50 пунктів (у деяких групах – від 13 до 50). Далі – гірше. Після короткого вивчення психологічного стану дитини через спілкування у приватному чаті, куратор, який закріплюється за кожним новим учасником, починає давати завдання зі списку. І навіть перші із них жахають – потрібно власноруч вирізати на своєму тілі символіку групи – кита, або ж назву цієї групи. Можливі й інші завдання, пов’язані зі спричиненням собі фізичної шкоди. Для виконання кожного завдання дається обмежений час. Якщо учасник не встигає у нього вкластися – він вибуває з гри. Результат виконаного завдання має бути зафіксований на фото або відео, яке як доказ пересилається кураторові.

Фото з соцмереж: звіт про виконання поставленого завдання

Фото з соцмереж: звіт про виконання поставленого завдання квесту

Фінал у кожному такому квесті один – самогубство. Коли куратори впевнюються, що вже достатньо «обробили» психіку дитини і вона готова здійснити останній крок, вони висилають для неї аудіо з музикою, у якому озвучують всі проблеми підлітка. Тобто відбувається професійно організований психологічний тиск. Після того, як стан дитини максимально пригнічено, учасник отримує останнє повідомлення – де і коли він повинен піти із життя…
Почати гру не так складно, а от вийти із неї без шкоди життю і здоров’ю – дуже важко. Навіть якщо дитина на якомусь із етапів хоче покинути цю затію, її намагаються втримати з допомогою шантажу. Куратори погрожують, що в разі відмови виконувати завдання до кінця вб’ють усю родину підлітка. Інформацію про місце проживання, навчання та членів родини вони випитують ще раніше під час спілкування.
В Україну «смертельні квести» прийшли з території нашого східного сусіда. Там починаючи з 2012 року адміністратори таких груп довели до самогубства близько 130 підлітків. Найбільш гучним випадком, винними в якому називають саме ці групи, є смерть 16-річної Рини Паленкової з Уссурійська. Дівчина кинулася під потяг, а напередодні цього опублікувала у соцмережі селфі на фоні поїзда, що рухався, із підписом «Ня. Пока».
Та негативні явища часто породжують і позитивні. На противагу учасникам «груп смерті», які називають себе «китами», у соцмережах все більше і більше проявляють свою активність небайдужі люди, котрі намагаються допомогти підліткам і відговорити їх від небезпечних кроків. Такі користувачі називають себе «дельфінами» у честь одних із найбільш життєлюбних тварин.

Чому діти вступають у такі групи

Першою причиною є звичайна цікавість. Підлітків у їх юному віці приваблює все невідоме, і вони часто не задумуються над тим, що деякі з «цікавих речей» краще ніколи не пробувати. Друга причина – це ті проблеми, з якими діти залишаються сам на сам. Хоч для дорослих вони здаються несерйозними, потрібно розуміти, що підлітки сприймають їх зовсім інакше.
«Дуже часто причиною участі у таких групах є проблеми в сім’ї. Навіть якщо на перший погляд здається, що у вас нормальна повноцінна сім’я, у стосунках між батьками і дітьми все одно можуть бути проблеми. Наприклад, у родині з’явилася молодша дитина, якій приділяється більше уваги, і старша відчуває себе через це непотрібною. Бувають ситуації, коли діти важко переживають розлучення батьків, прихід у родину вітчима, або ж батьки-бізнесмени постійно пропадають на роботі і не приділяють їм достатньо уваги. Якщо у дитини крім цього ще й не складаються стосунки з однолітками, вона буде прагнути знайти місце, де її зрозуміють», – розповіла практичний психолог Юлія Підопригора, що працює з дітьми у Хмельницькій гімназії № 1.

Практикуючий психолог Юлія Підопригора

Практикуючий психолог Юлія Підопригора

Батькам: як уберегти свою дитину від участі у групах смерті

Будьте уважними
Не попускайте повз увагу таких тривожних моментів, як зміна поведінки дитини, раптова замкнутість, пошкодження і порізи на її тілі, реєстрація у групах із тривожним контентом і тим більше з відкритими суїцидальними закликами, публікація на сторінці у соцмережах песимістичних записів.
Не залякуйте
«Проблема у тому, що деякі батьки неправильно реагують на цю ситуацію. Вони обирають для себе модель поведінки «не дай Боже я тільки взнаю». Відповідно це спонукає дітей ще більше зацікавитися такими групами. Адже заборонений плід солодкий, і відбувається зворотна реакція. Потрібно підходити до розмови по дружньому, а не з позиції «я батько/мати, я авторитет і я тобі забороняю», – пояснила психолог Юлія Підопригора.
Зробіть життя дитини цікавим
Часто підлітки негативними речами просто заповнюють порожнечу, тому потрібно максимально наповнювати їхній час корисними речами. «Участь у спортивних та інших гуртках допоможе дітям зайняти своє дозвілля і зробити його цікавим. Тому важливим завданням, яке стоїть сьогодні перед школою, перед освітянами є те, щоб збільшувати кількість годин гурткової роботи і проводити активнішу виховну роботу», – розповіла заступник директора Департаменту освіти і науки Хмельницької ОДА Тетяна Дупляк.

Заступник директора Департаменту освіти і науки Хмельницької ОДА Тетяна Дупляк

Заступник директора Департаменту освіти і науки Хмельницької ОДА Тетяна Дупляк

Навчіться спілкуватися зі своїми дітьми
Часто причиною того, що дитина стає учасником таких груп, є проблеми у сім’ї. Якщо підлітку не вистачає уваги, любові і розуміння своїх близьких, вона починає шукати їх «на стороні». Ось тоді в поле зору дитини і потрапляють так звані «групи смерті», адміністратори яких проявляють розуміння, демонструють підтримку, а потім пропонують «хороший» вихід із ситуації.
«Ні в якому разі не можна діяти залякуванням або ж силою змушувати дитину не брати участі у таких іграх. Потрібно вивести дитину на розмову, спокійно за чаєм підняти тему, для чого це їй потрібно, чого вона таким чином добивається. І поступово потрібно привести її до розуміння того, що якщо вона почне брати участь у діяльності цих груп, то потрапить під їхній психологічний вплив і, швидше за все, не зможе себе контролювати. От я на днях спілкувалася з деякими класами і чула такі думки від дітей: «Ми не хочемо нічого серйозного, просто було б цікаво зайти і спробувати». Тому варто пояснити дитині, що «просто зайти» неможливо. Далі відбувається маніпуляція, з допомогою якої підлітків просто «затягують» у гру, адже там працюють серйозні психологи», – розповідає психолог Юлія Анатоліївна.
Буває, що діти не можуть знайти спільну мову зі своїми батьками і через участь у «групах смерті» намагаються до них достукатися. «Я вчора почула від однієї учениці таку ситуацію. У неї є проблеми в сім’ї, батьки до неї не дослухаються, і тому дитина відчуває себе самотньою, загнаною. Дівчинка сказала, що не планує вступати у такі групи, але хоче попросити свою подругу переказати її мамі, що нібито вона бере участь у таких смертельних іграх. Причина проста – вона хотіла подивитися, як мама відреагує, чи буде вона хвилюватися і що робитиме», – сказала Юлія Анатоліївна.
Якщо батьки самі не можуть вплинути на свою дитину чи не знають, як правильно це зробити, то психолог радить їм звернутися до спеціаліста, і вже разом з ним допомогти дитині вирішити її проблеми.
Показуйте дитині, що ви її любите
Любіть своїх дітей і головне – не соромтеся проявляти свою любов перед ними. Їм важливо знати, що вони потрібні вам незалежно від хороших чи поганих оцінок, поведінки у школі і вдома, незалежно від того, чи виправдали вони ваші очікування.
Не створюйте ажіотаж навколо проблеми, щоб зайвий раз не приваблювати дітей
«По-перше, в будь-якому разі не можна підіймати паніку. По-друге, суспільство повинно бути готове до таких проявів епохи інтернету, коли все всім доступно», – розповідає психолог. – «Інформація про небезпеку має бути поширена в тих колах, в яких вона необхідна – серед психологів, педагогів, щоб вони могли донести її правильно до батьків. Тому що коли це робиться через телепередачі, на цьому просто спекулюють».
А з дитиною про це потрібно говорити обережно, наголошує психолог. Тобто не починати розмову зі слів «Я знаю, що ти…», а спробувати вивідати, що дитина думає про ці групи, навіщо потрібно брати у них участь. Тобто просто, не нав’язуючи свою думку, дати дитині висловитися. Можливо саме так вона розповість про проблеми, що її хвилюють, і їх обговорення допоможе вийти на шлях їх подолання.
Куди звертатися?
1. До шкільних психологів. При цьому до них звертатися можуть не тільки діти, а й батьки, які хочуть зрозуміти проблеми своєї дитини і допомогти їй.
2. Хмельницький міський центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, де також працює психолог, який може надати безкоштовну допомогу. Знаходиться центр за адресою: вул. Кам’янецька, 74, тел.: (0382) 657-328, (0382) 657-878. Такі міські центри є і в Шепетівці (вул. Островського,4, тел. (240) 4-16-23), Старокостянтинові (вул. Ессенська 1/1, б.3, тел. (254) 4-59-57), Славуті  (вул. Кн. Сангушків, 1, тел. (242) 731-93), Кам’янець-Подільському (вул. Шевченка, 26, тел. (249) 9-14-28) та Нетішині (вул. Курчатова, 8 а/я 259, тел. (242) 9-00-19).
3. Зателефонувати за телефоном довіри (м. Хмельницький): зі стаціонарного – 15-50 та з мобільного – (067) 133-15-50.
4. Психологічні служби на рівні районних відділів освіти.
5. Центр роботи з жінками, дітьми та сім’ями «Родинний дім», адреса якого – м. Хмельницький,  вул. Соборна, 16, тел. 65-73-28.

Дії поліції та освітян

За роз’ясненнями ситуації із «групами смерті» та стану боротьби з ними безпосередньо у Хмельницькій області ми звернулися до Головного управління Національної поліції нашої області. Проте у прес-службі Управління офіцер Інна Глега нам сказала, що на обласному рівні виявленням таких груп у соцмережах ніхто не займається і навіть не мають статистики. Порадила звернутися до Департаменту кіберполіції НП України, що знаходиться у Києві. Виходить, що ні батькам, ні дітям місцева поліція ні чим не зможе зарадити? Втім свою позицію поліцейські коментують у соцмережах, звинувачуючи самих батьків у тому, що їх діти потрапляють у пастки таких психологів-професіоналів. Прикро, що в черговий раз свою відповідальність за неспроможність протидіяти злочинності для забезпечення безпеки нам і нашим дітям поліція перекладає на самих громадян.
Отож ми відшукали в інтернеті інформацію про Українську кіберполіцію, що займається пошуком та блокуванням небезпечних груп у соціальних мережах. Ряд таких груп, де були зареєстровані, зокрема, сотні учасників з України, за поданням кіберполіцейських вже були заблоковані адміністраторами самої соціальної мережі.
На сайті Національної поліції правоохоронці звертаються до батьків та всіх небайдужих громадян бути пильними та у разі виявлення «груп смерті» чи отримання нової інформації про них або їх учасників, повідомляти про це кібреполіцію за допомогою сайту https://www.cybercrime.gov.ua або за телефоном гарячої лінії (044) 374-37-21 (з 8:45 до 19:30 в робочі дні).
На разі і школи нашої області сьогодні не стоять осторонь проблеми, що склалася. З дітьми працюють шкільні психологи, а педагоги проводять додаткову роз’яснювальну роботу, навчають дітей правильно використовувати усі ресурси інтернету та критично сприймати інформацію, яку вони отримують.
Самі педагоги розказують, що вони на рівні класних керівників звертають увагу на зміну в поведінці своїх учнів. І якщо це викликає певну тривогу, надають сигнал шкільному психологу. Той вже самостійно приймає рішення про подальшу роботу з дитиною та її батьками.
А дорослим радимо не сподіватися, що ґаджети та спілкування у соцмережах замінять дитині повноцінне спілкування з батьками. Звертайте увагу на своїх дітей, навіть попри свою зайнятість приділяйте їм більше часу.
До речі, а ви знаєте, що робить ваша дитина зараз?…
 Софія Таневич

Коментарі

Всього коментарів: 0

Залишити коментарій
Увійти за допомогою: