Субота, 19 серпня 2017

Без категорії

Масляна сім днів гуляє

Вже від сьогодні ми зможемо не просто ласувати млинцями у своє задоволення, а й приурочити такі трапези до свята. З 20 по 26 лютого в Україні відзначається Масляна, або Сирна седмиця. Цей тиждень передує початку Великого посту і вважаться своєрідною підготовкою до нього.

20.02.2017, 13:35

масляна

Дата святкування Масляної щороку варіюється, адже залежить вона від найголовнішого християнського свята Великодня, яке теж святкується «не в числі». Сиропусний тиждень складається із трьох частин: зустріч у понеділок, кульмінаційна точка (так званий «перелом») у «широкий четвер» та «прощена неділя».
Упродовж тижня немає посту в середу і п’ятницю, кожен день можна вживати молоко, яйця і рибу, але м’яса вже не їдять. У православних храмах починають здійснювати Великопісні служби. Сирна Седмиця завершиться Прощеною неділею. Цього дня в церкві здійснюється чин прощення, коли духовенство та парафіяни взаємно просять прощення одне в одного, щоб вступити у Великий піст з чистою душею.
Одна з традицій Масляної – поїдання млинців. Саме тому упродовж тижня традиційно родичі і друзі запрошують один одного в гості, щоб поласувати смачними млинцями домашнього приготування.
Млинці на Масляну можуть бути різні: і прісні, і солодкі, і з начинкою, і дріжджові та ін. Борошно для таких млинців дозволяється вибирати найрізноманітніше: гречане, вівсяне, просяне, ячмінне, пшеничне, горохове тощо.
Надзвичайно таємничим за старих часів був обряд власне приготування млинців. Готувати опару для тіста господині старалися так, щоб ніхто з членів родини цього не бачив. Щоб ніхто точно не підглядав, хазяйка навіть йшла вночі до водойми, іноді готувала опару зі снігу.
Ті українці, які ретельно дотримуються всіх звичаїв, кожного дня упродовж всього тижня варять вареники. Ясна річ, не кожна господиня в змозі дотримуватися такої традиції, оскільки приготування вареників – досить копітка справа.
Вареники вважаються символом Місяця, тому що своєю формою нагадують його обриси. Свого поширення ця страва набула на території України у період козацтва. Беручи до уваги мінімум півтора тисячолітнє походження свята та відсутність вареників у меню давніх слов’ян, традиційною стравою Масниці являються саме млинці, а вареники увійшли в традицію лише в останні століття.
Завершуються «масляні урочистості» у неділю. Кульмінацією святкування часто стає спалення опудала Масляної (іноді його палять ще напередодні, в суботу), його «похороном», розведенням багать для забезпечення приходу тепла. Такі ритуали в деяких місцевостях нашої країни носять вільний характер і часом можуть бути своєрідною пародією на реальні похоронні процесії. Все це символізує прощання з зимою, знищення темряви і відновлення життєвих сил природи.
Не забувайте, що у Прощену неділю прийнято просити вибачення у Бога і у рідних. Це суто християнський обряд, за яким не можна постувати з гріхами на душі. Першими просять одне в одного пробачення священик і парафіяни одразу після вечірньої служби. Літні люди в цей час відвідують усіх рідних, друзів і просто знайомих, щоб пробачити одне одному заподіяні кривди. Дехто традиційно відвідує померлих родичів на кладовищі, прохаючи про прощення всіх завданих образ. За старих часів люди були переконані, що саме недільного вечора відбуватиметься Страшний суд, тож цього дня дуже побожні люди намагалися якнайрідше виходити з дому, пригадували власні гріхи й у жодному разі не вживали алкогольних напоїв.
Досить цікавим є походження свята. Не кожен знає, що Масляна є одним із найдавніших слов’янських свят, і її корені сягають ще в дохристиянські часи.
Масляна символізувала прихід весни та пробудження природи. Древні слов’яни відзначали «проводи зими» та початок весни і весняного землеробства. В цей день вшановували Сонце, яке несло тепло і пробуджувало природу, тому й готували жертовний хліб, схожий на це небесне світило – млинець.
Цю страву наші предки вважали своєрідним символом Сонця, адже млинці такі ж круглі, жовті, теплі. Коли вони куштували ароматні страви, то вірили, що з’їдають часточку тепла і могутності цієї яскравої планети.
До хрещення Русі відзначали свято Масляної 7 днів перед днем Весняного Рівнодення і тиждень після. Люди вірили, що влаштовуючи млинцеві бенкети, вони сприяють тому, що весна швидше прокидається від сну, а в організмі відбувається перебудова гормональної системи і підготовка до активного життя.
Перші згадки про Масляну в календарях наших предків датуються ІV ст. н.е. (до речі календарі із села Ромашки Київської області та із Лепесівки – сучасної Хмельницької області). Свято активно відзначалося не лише в період язичництва, а й після запровадження християнства князем Володимиром у 988 році.
Тож не забудьте запросити цього тижня друзів на домашні млинці, а наприкінці Масляної попросіть у всіх пробачення та відпустіть образи, щоб увійти у Великий піст із чистою душею.

Коментарі

Всього коментарів: 0

Залишити коментарій
Увійти за допомогою: