Рахункова палата встановила цілий ряд факторів, які свідчать про неефективне використання державного майна державним підприємством «ПРОЗОРРО», що має негативні наслідки для бюджету.
Аудитом засвідчено витрати ДП «ПРОЗОРРО» з недотриманням вимог законодавства – 32,0 млн грн, непродуктивні витрати – 9,3 млн грн, отримання підприємством доходів з порушенням законодавства – 165,2 млн гривень.
За 2,5 роки ДП «ПРОЗОРРО» із збиткового стало прибутковим. Незважаючи на щорічне зростання обсягу доходів, прибуток підприємства зменшується, а витрати на оплату праці збільшуються.
Такі висновки зроблено Рахунковою палатою після аудиту ефективності використання та розпорядження майном державного підприємства «ПРОЗОРРО», звіт про який розглянуто та затверджено на засіданні Рахункової палати. Відповідальна за проведення аудиту – член Рахункової палати Ірина Іванова.
Уповноважений орган управління майном – Міністерство економічного розвитку і торгівлі України – не забезпечило належного управління ДП «ПРОЗОРРО». Дієвої системи внутрішнього контролю не було створено. Внутрішній аудит ДП «ПРОЗОРРО» Мінекономрозвитку взагалі не проводився.
Аудитом встановлено, що в електронній системі закупівель (ЕСЗ) неможливо визначити обсяг бюджетних коштів, які використовуються при здійсненні публічних закупівель за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи (ІТС) «Prozorro», а також їх економію для державного бюджету. Отже, розміщена в офіційних джерелах інформація про економію ЕСЗ державному бюджету мільярдів гривень не підтвердилася під час аудиту.
ІТС «Prozorro», яка є складовою ЕСЗ, як і сама ЕСЗ, функціонують із порушеннями законодавства.
Так, Урядом у 2016 році, в порушення вимог Закону України «Про публічні закупівлі», було прийнято постанову № 166 «Про порядок функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків», на підставі якої видано наказ Мінекономрозвитку про визначення веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель ІТС «Prozorro» та передання відповідних функцій ДП «ПРОЗОРРО».
Зазначене призвело до втрат надходжень до державного бюджету, оскільки плата, що справляється адміністратором з оператора авторизованого електронного майданчика, зараховується до доходів підприємства, а не до державного бюджету.
У липні 2016 року до вказаного вище порядку внесено зміни, які не відповідають вимогам Закону України «Про публічні закупівлі», – введено поняття «попередня авторизація». Це створило умови, за яких посадові особи Мінекономрозвитку ухвалили незаконні управлінські рішення про попередню авторизацію електронних майданчиків, допустивши їх до функціонування у складі ЕСЗ без створення комплексної системи захисту інформації (КСЗІ). Водночас КСЗІ з підтвердженою відповідністю досі не має і сама ІТС «Prozorro».
Крім того, до адміністрування ІТС «Prozorro» залучалися і залучаються на платній основі сторонні організації, які мають доступ до електронної системи закупівель, що створює загрози інформаційній безпеці держави.
Встановлено і порушення законодавства у частині визначення Мінекономрозвитку в контракті з генеральним директором ДП «ПРОЗОРРО» завищеного окладу. Загалом, за розрахунками аудиторів, внаслідок службової недбалості посадових осіб Мінекономрозвитку витрати підприємства з порушенням вимог законодавства на оплату праці керівника становили 920,68 тис. грн, чим нанесено збитків підприємству на вказану суму. Зазначене може мати ознаки кримінального правопорушення. За результатами аудиту Рахункова палата підготувала низку рекомендацій Кабінету Міністрів України, зокрема щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб, які допустили неефективне управління та розпорядження державним майном, приведення Мінеконморозвитку у відповідність до вимог чинного законодавства порядку функціонування та експлуатації ІТС «Prozorro» та передання її з балансу ДП «ПРОЗОРРО» на баланс Міністерства.
Звіт про результати аудиту буде надіслано Президентові України, комітетам Верховної Ради України з питань економічної політики, з питань інформатизації та зв’язку, з питань запобігання і протидії корупції, Раді національної безпеки і оборони України, Кабінету Міністрів України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, Службі безпеки України.
Про допущені порушення законодавства буде поінформовано Генеральну прокуратуру України та Національне антикорупційне бюро України з направленням відповідних матеріалів.
Звіт і рішення Рахункової палати про результати аудиту будуть розміщені на офіційному веб-сайті установи.
Коментарі