Верховна Рада готує комплексний закон про віртуальні активи, згідно з яким сплачувати податки доведеться і з криптовалют. У перший рік дії нового закону депутати пропонують пільговий період: сума податків буде зменшеною. Про які відрахування йдеться — зʼясовував Центр громадського моніторингу і контролю.
Закон про віртуальні активи
Фінансовий комітет Верховної Ради України підтримав до першого читання доопрацьований проєкт закону про регулювання та оподаткування віртуальних активів. Про це повідомив член комітету, народний депутат Ярослав Железняк. За його словами, новий закон кардинально переглядає підхід до регулювання криптовалют, який наша держава визначила у законі «Про віртуальні активи», ухваленому у 2022 році.
Оновити законодавство про регулювання криптовалют наша держава зголосилася минулоріч — про це йшлося в Меморандумі з Міжнародним валютним фондом за грудень 2024. Згідно з документом, МВФ надасть технічну допомогу Національному банку України та Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку, щоб ті підготували зміни. Один з цих двох українських органів стане головним регулятором криптовалютного ринку в Україні. «Якщо відразу йшлося про те, що це буде Комісія з цінних паперів та фондового ринку, то тепер, найімовірніше, це буде Нацбанк України. Але в законопроєкті написано, що вирішуватиме Кабінет міністрів України», — розповів народний депутат Ярослав Железняк. За його словами, розподіл повноважень узгодять до другого читання законопроєкту.
На те, щоб ухвалити проєкт закону, можуть піти місяці, прогнозують у Верховній Раді. Адже дискусії з Нацбанком та МВФ досі тривають. Втім, депутати сподіваються, що до кінця року документ буде ухвалено.
Пільговий період
Якщо прогнози народних обранців справдяться, і документ ухвалять ще у 2025, пільговий період має запрацювати у 2026 році. «Протягом року людина може продати й задекларувати свій дохід від криптоактивів за ставкою 5% без підтвердження витрат на їх придбання в минулому», — зазначав раніше голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев.
Після пільгового періоду ставка для фізичних осіб зросте до 18% ПДФО та 5% військового збору. А от для юридичних осіб влада пропонує аналогічний механізм оподаткування, як і на ринку цінних паперів. «Буде, умовно кажучи, спеціальний режим для фізичних та юридичних осіб. Податок стягується з прибутку за підсумками року, це фінальна вартість мінус початкова. Обмін між своїми гаманцями не оподатковується. Також збір не стягується з прибутку в розмірі однієї мінімальної зарплати», — заявив народний депутат Ярослав Железняк.
Відповідальність за декларування доходів та сплату податків покладуть на громадян. Також передавати дані Державній податковій службі зобов'яжуть постачальників послуг, зокрема, криптобіржі.
Ринок криптовалют в Україні
Можливі надходження до державного бюджету після оподаткування криптовалют вимірюються мільярдами гривень. Так, за даними аналітичної компанії Global Ledger, після легалізації крипторинку Україна могла б отримати майже 15 мільярдів гривень податків. Загалом, українці формують близько 2,5% світового трафіку віртуальних активів. А протягом 2021-2024 років світові біржі отримали 46 мільярдів гривень прибутку від української аудиторії.
Зростає попит на криптовалюти і серед чиновників: відстежити це можна за поданими ними деклараціями. Так, у 2024 запасів цифрових платіжних засобів у державних службовців побільшало на 10%.
Найбільше задекларували представники силових структур: Нацполіція (322 декларації), прокуратура (240 декларацій) та судді (227 декларацій).
Чиновники міських рівнів подали 119 декларацій. А найменше криптовалюти задекларували представники ЗСУ (77 випадків) та НАБУ (38 випадків).
Лідером за кількістю задекларованих криптовалют став Київ (582 декларації) та Київська область (185 декларацій). Серед регіонів лідирують Харківщина (172 випадки), Дніпропетровщина (167 випадків) та Львівщина (133 випадки).
Коментарі