Правління «Нафтогазу» отримало премії за виграш першої частини судового спору з «Газпромом». Список премійованих складався з восьми осіб, серед яких — Андрій Коболєв, Сергій Перелома, Юрій Вітренко, Ярослав Теклюк і Костянтин Пожидаєв.
Нагадаємо, 22 грудня 2017 року «Нафтогаз» отримав остаточне рішення Стокгольмського арбітражу за контрактом на закупівлю газу. За інформацією компанії, арбітраж задовольнив усі вимоги української сторони: знизив ціну газу, який купувався у «Газпрому» в другому кварталі 2014 року, на 27,4% — до 352 доларів за тисячу кубометрів та відхилив вимоги російської сторони купувати газ за принципом «бери або плати» на суму 56 млрд доларів. Також арбітраж знизив обсяг газу, який «Нафтогаз» у 2018-2019 роках буде зобов'язаний купувати у «Газпрому», від 52 до 5 млрд кубометрів на рік. На це компанією було витрачено 25 млн євро на послуги норвезької юридичної фірми, яка, власне і перемогла «Газпром» і отримала за це грошову винагороду.
Але чиновники компанії вирішили преміювати саме себе на май же таку ж суму — більше 20 млн долларів. І це тільки перший етап «святкування перемоги». Всього ж таких «хвиль» преміювання планується-де кілька. Голова правління компанії Андрій Коболєв в перший етап отримав найбільше — 207 млн грн ($7,9 млн). Усі отримані на рахунок в «Ощадбанку» гривні він перевів у долари та відправив закордон.
Після скандалу з мільярдними преміями, до Рахункової палати надійшло звернення від народних депутатів з проханням перевірити надходження до Держбюджету дивідендів від НАК «Нафтогаз України». Депутати посилалися на те, що «Нафтогаз» у 2017 році збільшив свій чистий дохід у порівнянні з 2016 роком на 48 відсотків. Водночас, вказувалося у зверненні, на виплату дивідендів до бюджету планувалося спрямувати за підсумками 2017 року на 1,4 млрд грн менше, ніж у 2016 році. Депутати вказали, що премії працівникам «Нафтогаз», про які написали ЗМІ, в гривневому еквіваленті становлять майже 1,2 млрд грн і тут може йтися про неефективне використання коштів.
Єдиним акціонером «Нафтогазу» є держава і функції з управління корпоративними правами держави у статутному капіталі Компанії здійснює Кабмін. Це визначено Законом України «Про управління об’єктами державної власності» та Статутом «Нафтогазу», який затверджений урядом.
Однак НАК «Нафтогаз» блокує проведення аудиту Рахунковою палатою. Про це під час засідання Кабінету Міністрів заявив Голова Рахункової палати Валерій Пацкан.
«Рахунковою палатою був розпочатий аудит „Нафтогазу“. Але нас не допустили до перевірки», – сказав Валерій Пацкан. Рахункова палата проводить аудит ефективності стану планування і своєчасності надходження до державного бюджету дивідендів, нарахованих на акції публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України“.
Він додав, що вже направляв Прем’єр-міністру та уряду відповідний лист про цю ситуацію. «У Секретаріаті Кабінету Міністрів України та Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України, як об’єктах цього аудиту, контрольний захід фактично завершено. І не було перешкод як в „Нафтогазі“, — підкреслив Валерій Пацкан. Валерій Пацкан також зауважив, що відповідно до чинного законодавства члени Рахункової палати повинні мати доступ до всіх баз, створених за рахунок коштів державного бюджету.
Голова Рахункової палати додав, що попри його обґрунтоване звернення і наявність передбачених статтею 31 Закону України «Про Рахункову палату» підстав для проведення аудиту, контрольну групу до «Нафтогазу» не допустили. Валерій Пацкан зауважив, що факт недопуску до НАК «Нафтогазу» зафіксований у відповідному акті. Крім того, складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 5 статті 18819 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Протокол переданий і отриманий Шевченківським райсудом Києва. «Пане Прем’єр-міністре, прошу Вас взяти цю ситуацію до уваги. І хотів би належної Вашої реакції і реакції Кабінету Міністрів щодо врегулювання цього питання», – наголосив Валерій Пацкан, звертаючись до Володимира Гройсмана.
Відомство розцінює це як перешкоджання законній діяльності аудиторів Рахункової палати під час виконання ними заходів державного зовнішнього фінансового контролю. І такій практиці, коли аудиторів намагаються «футболити» слід покласти край. А з боку керівника НАК «Нафтогаз України» є порушення вимог пунктів 1 та 2 частини другої статті 33 Закону України «Про Рахункову палату», — повідомляє Управління інформаційної політики Рахункової палати.
Коментарі