Виведення корумпованих політиків на чисту воду знижує їх шанси на виборах. Але дорогі передвиборчі кампанії допомагають їм вирішити цю проблему.
У країнах з розвиненою демократією громадяни можуть обирати владу і мають інструменти для її контролю. Контроль можливий, лише коли громадяни володіють інформацією про якість роботи політиків. Доступ населення до такої інформації не лише дає можливості для громадського контролю, але й впливає на результати виборів. Замішаність у корупційних скандалах чи неефективність витрачання бюджетних коштів має знижувати шанси політиків бути переобраними.
Втім, в реальному житті далеко не всі громадяни цікавляться діяльністю політиків і мають доступ до інформації про їх ефективність. Тому поінформованість суспільства частіше є хаотичною та має випадковий характер. Це послаблює вплив виборців на нечесних посадовців, які можуть повторно перемагати на виборах і продовжувати неефективну, а подекуди злочинну діяльність.
З іншого боку, інформація про результати діяльності влади може бути недостовірною, особливо, якщо засоби масової інформації цією ж владою контролюються. Під час виборчої кампанії така інформація може взагалі ігноруватися виборцями. Електорат може не довіряти жодній інформації, вважаючи, що всі політики корумповані, нечесні і замішані у розкраданні бюджетних коштів. В таких умовах виникає гостра потреба в об’єктивних та достовірних даних про якість роботи державних чиновників.
Це вивчали Клаудіо Ферраз з Інституту прикладних економічних досліджень Бразилії та Фредеріко Файнен з Каліфорнійського університету у своєму дослідженні. Вони показали, як оприлюднення звітів про причетність міських голів Бразилії до корупційних схем та неефективного витрачання бюджетних коштів впливає на ймовірність їх переобрання на наступний термін. Досвід Бразилії показує, що наявність ефективної системи громадського контролю може впливати на результати виборів.
Програма боротьби з корупцією
У 2003 році в Бразилії було розпочато антикорупційну програму, що передбачала вибіркову перевірку видатків муніципальних бюджетів. Мета реформи полягала у тому, щоб виявляти нецільове витрачання коштів муніципальних бюджетів місцевими чиновниками і долучати громадян до моніторингу державних витрат. В рамках реформи, результати проведених перевірок публікувалися в Інтернеті та поширювалися через медіа.
Діяльність програми розпочалася з рандомної перевірки 26 муніципалітетів, пізніше їх кількість зросла до 60. Вибір муніципалітетів для перевірки проходив раз на місяць за принципом лотереї. Для забезпечення прозорості та випадковості вибору, процедура проходила у присутності представників преси, політичних партій та громадськості.
Далі аудитори перевіряли, наскільки доцільно та ефективно витрачаються бюджетні кошти і наскільки якісно надаються державні послуги. Також аудитори зустрічалися з місцевими громадами і представниками місцевої влади для виявлення скарг на роботу органів місцевої влади. Перевірка тривала близько 10 днів, після чого складався детальний звіт про її результати. Результати про виявлені порушення публікувалися в інтернеті і поширювалися через засоби масової інформації.
Результати «Лотереї»
Автори дослідження визначили, як перевірка і оприлюднення якості роботи місцевих політиків впливає на ймовірність їх переобрання на виборах. У тих муніципалітетах,-де не було виявлено жодного порушення, 53% політиків, що перебували при владі і знову балатувалися на виборах, були переобрані. Ймовірність переобрання значно падала у тих муніципалітетах,-де були виявлені порушення. Якщо аудитори виявили три порушення, ймовірність переобрання в середньому зменшувалася до 20%. Де було виявлено чотири і більше порушень, ймовірність переобрання падала на понад 30%. Загалом, результати показали, що виборці переймаються питанням корупції і ефективності, і це може значно вплинути на результати виборів.
На основі кількості виявлених порушень та фактів корупції всі перевірені муніципалітети були поділені на чотири групи (група 1 – одне виявлене порушення, група 2 – два виявлених порушення і т.д.). Дослідження виявило цікавий факт. У муніципалітетах першої групи,-де було виявлено одне порушення, громадяни були більше схильні більш песимістично оцінювати чесність чиновників і не вірити, що могло бути лише одне порушення. Але коли це підтверджувалося незалежними аудиторами, довіра до таких чиновників росла разом з їх шансами на переобрання (порівняно з періодом до існування незалежного аудиту).
Для решти груп характерною була недооцінка виборцями рівня корумпованості посадовців. Тому коли незалежні аудитори оприлюднювали реальні масштаби порушень, рейтинг дискредитованих чиновників знижувався разом з їх шансами на переобрання.
Зі збільшенням кількості виявлених порушень ймовірність переобрання політика зменшується. Якщо виявлено два випадки причетності до корумпованих дій, ймовірність переобрання зменшується на 25% порівняно із виявленням одного випадку. Цей ефект посилюється із виявленням трьох порушень, але слабшає із виявленням чотирьох і більше випадків незаконних дій. Це може пояснюватися тим, що політики мають стабільний електорат, який слабо вірить, що чиновник настільки поганий і може схилятися до думки, що результати аудиту перебільшені.
Вплив місцевих медіа
Значний вплив на думку громадськості про чесність державних службовців має радіо, як найбільш доступний засіб масової інформації у Бразилії. В тих муніципалітетах,-де є хоч одна радіостанція і було виявлено 3 факти порушень чи корупційних змов, введення перевірок зменшувало шанси політиків бути переобраними ще на 16,1%. Якщо немає жодної радіостанції, то ймовірність переобрання зменшується всього на 3,7%.
На ймовірність чинного політика бути переобраним також впливає те, скільки сімей мають доступ до радіо. У муніципалітетах,-де понад 90% сімей має радіо, при виявленні трьох порушень ймовірність на переобрання зменшувалася на 22%. Для муніципалітетів,-де радіо доступне 75% сімей, ймовірність знижувалася лише на 8%.
Графік 1. Ефект радіо. Як оприлюднення інформації про зловживання впливає на ймовірність переобрання політика
Якщо інформація про корупцію поширювалася за допомогою радіо, це посилювало наслідки корупційних скандалів і допомагало повторно перемогти на виборах тим чиновникам, які не були замішані в скандалі. Якщо чиновник не був помічений в корупції, а громадяни мали доступ до радіо, аудит збільшував ймовірність переобрання такого політика на 17%. Сила радіо як засобу масової інформація полягає в тому, що воно посилює ефект оприлюднення результатів незалежних перевірок. Виборці більше прагнули покарати чиновників, причетність до корупційних дій яких була підтверджена незалежною перевіркою.
Гроші вирішують: чому погоріти на корупції не означає програти вибори
Хоча оприлюднення фактів корупції і неефективності чиновників значно знижує їх шанси на виборах, часто їм вдається вийти сухими з води і перемогти. Айван Джука, Маркус Андре Мело та Лучіо Ренно дослідили, чому це трапляється. Причина безкарності проста – дорога виборча кампанія може нейтралізувати негативний ефект корупційних скандалів. Гроші на виборах можуть врятувати ситуацію і привести до влади навіть дискредитованих корупцією політиків. Дослідження бразильського досвіду показало: за певного рівня фінансування, члени бразильського конгресу ставали невразливими до негативного впливу корупційних скандалів на їх виборчі шанси. Гроші впливають на результат, незалежно від ступеню серйозності етичних чи кримінальних порушень, на яких політик був помічений. Середній розмір фонду виборчої кампанії федерального чиновника, який був помічений у корупційному скандалі складав близько $325 тис., а чиновника, який не був помічений у зловживаннях – близько $219 тис. Тобто ціна очищення репутації заплямованого чиновника становила додаткових 48% бюджету виборчої кампанії. Щоб перемогти на виборах, заплямованому чиновнику необхідно витратити близько $409 тис. на виборчу кампанію – на $172 тис. більше, ніж чиновнику, що не зазнав репутаційних втрат у корупційному скандалі (графік 2).
Графік 2. Вартість участі та перемоги у виборах, тис. $
З результатів дослідження, навіть сам факт оприлюднення причетності політика до корупції значно здорожчує участь у виборчій гонці. Вартість участі у виборах до скандалу в середньому становила $178тис., а після скандалу вже $330 тис. Для тих політиків, які все-таки були переобрані вартість перемоги ще вища. До скандалу витрати на вибори становили $354 тис., а після скандалу $522 тис. Отже, корупційні скандали – дороге задоволення для учасників виборчої гонки, втім, вони – не вирок для виборчих амбіцій корумпованих політиків, якщо ті мають достатні кошти і можуть їх використовувати.
Висновки
Досвід боротьби з корупцією в Бразилії показує, що електорат досить різко реагує на оприлюднені факти корупції місцевих чиновників, головне щоб ця інформація була для них доступною. Хоча, навіть це не може гарантувати, що корумповані чиновники знову не переможуть на виборах. Наявність коштів може забезпечити перемогу навіть корумпованим політикам. Створення незалежного аудиту якості роботи посадовців, широкий публічний розголос зловживань і контроль фінансування виборчих кампаній допомагають вирішити проблему корумпованих політиків і їх електоральних успіхів.
Коментарі