Старша профільна школа: коли і які зміни чекають учнів 10-11 класів та їх вчителів
З початку року активним стало обговорення реформи середньої освіти в Україні, зокрема в частині створення профільної старшої школи, та змін у навчанні 10-11-х класів.
Чимало чуток, переживань і запитань без відповіді як в батьків та вчителів, так і в керівництва громад та й самому Міністерстві освіти.
Батьки схвильовані, що в школі,-де навчаються їхні діти, не буде 10 і 11 класу і діти не зможуть вступити до ВУЗу, аби отримати вищу освіту.
Вчителі старших класів не розуміють,-де будуть працювати, аби викладати дітям, та й взагалі чи матимуть після реформування роботу, адже рідний навчальний заклад може більше не потребувати їх послуг.
Керівництво громад намагається розібратися, хто і як має тепер опікуватися освітнім процесом у старших класах, адже для більшості громад законом не передбачено надання таких освітніх послуг у своїх комунальних закладах.
А в Міністерстві освіти намагаються напрацювати нормативні документи, аби уникнути колапсу середньої освіти у національному масштабі в 2027 році. Причому до кінця не напрацьована і сама концепція.
Що сталося?
Законом України Про освіту передбачалося з 1 вересня 2027 року зробити старшу школу (10-11 класи) не тільки профільною, але й трирічною.
А 16 січня 2020 року Президент України Володимир Зеленський дав старт реформуванню середньої школи, підписавши Закон Про повну загальну середню освіту, який більш детально визначив зміни, що відбуватимуться в середній освіті як для учнів і вчителів, так і для органів місцевого самоврядування.
Згідно закону, початкова освіта набуватиметься у початковій школі і триватиме чотири роки (1-4 класи); базова середня освіта набуватиметься у гімназії і триватиме п’ять років (5-9 класи); профільна середня освіта триватиме три роки (10-12 класи). Окрім того буде два варіанти здобути профільну освіту: академічне навчання у ліцеї (підготовка до вступу у вищий навчальний заклад) або професійне навчання (орієнтоване на ринок праці,-де діти до моменту випуску зі школи отримуватимуть першу професію).
До того ж заклади профільної освіти не зможуть поєднуватися ні з гімназіями, ні з початковими школами. І якщо професійно-технічні заклади освіти (колишні ПТУ) мають власні приміщення, матеріально-технічну базу та педагогічний колектив, то утворювати ліцеї доведеться майже з «нуля». Так, місцевій владі потрібно знайти окрему будівлю, забезпечити матеріально-технічне оснащення та зібрати педагогічний колектив. Тож діти, які з 9-го класу переходитимуть на навчання до 10-го, розпрощаються з рідним навчальним закладом і навчатимуться в новому для себе закладі і колективі.
Але і це не все. Аби ліцеї мали повноцінне наповнення, їх комплектуватимуть учнями не тільки з різних населених пунктів, але й різних громад. Для цього при ліцеях мають бути пансіони – місце,-де немісцеві учні можуть проживати під час навчання.
Та і не кожна громада може заснувати ліцей. Ознайомившись з законом, можна зрозуміти, що у нас в області засновниками таких ліцеїв можуть бути лише дві громади — Хмельницька та Кам’янець-Подільська. Адже законом така можливість обмежується для населених пунктів з населенням менше 50 тисяч. Натомість заснувати ліцеї в інших громадах зможе Хмельницька обласна рада.
Зараз в міністерстві точаться дискусії з приводу того, аби, по-перше, розширити перелік громад, змінивши критерії, а, по-друге, напрацювати компенсаційні механізми. Адже в бюджеті Хмельницької обласної ради (як і будь-якої ради обласного рівня) коштів на створення ліцеїв з пансіонами і їх утримання банально немає.
Де можуть з’явитися перші реформовані ліцеї?
А от органи місцевого самоврядування намагаються напрацювати мережу нових освітніх закладів, шукаючи серед тих, що вже існують, такі, які б максимально відповідали міністерським критеріям. Серед вимог і наявність якісного кадрового потенціалу, матеріально-технічного забезпечення, кількість учнів, завантаженість профілю і навіть відсоток випускників, які складають ЗНО з профільних предметів на високий рівень тощо.
Наприклад, у місті Хмельницькому перетворитися на ліцеї можуть чотири таких заклади:
— Перша гімназія імені Володимира Красицького, що на Подільській 111;
— Друга гімназія на проспекті Миру, 84/2;
— 17 ліцей на Проскурівського Підпілля, 89;
— Технологічний багатопрофільний ліцей імені Артема Мазура на Тернопільській, 14/1.
Якщо ці заклади увійдуть до перспективної мережі профільної освіти, вони мають позбутися 5-9 класів, а 17 ліцей ще й 1-4-х. Для цього вже з 1 вересня 2022 року гімназії мали б припинити набір до 5-х класів. Звісно, що «велике переселення» 1 вересня 2027 року стосуватиметься не тільки учнів цих класів. Всього зміни торкнуться близько чотирьох тисяч хмельницьких учнів і майже дві сотні – з навколишніх сіл громади. Та зміни торкнуться і педагогічних працівників. Прогнозується, що класи ліцеїв матимуть більше наповнення, а відтак освітній процес потребуватиме менше вчителів. Тож не всі викладачі 10-11 класів знайдуть собі роботу. Тепер в деяких ліцеях будуть конкурси на вступ не тільки для учнів, а й для педагогів.
В Кам’янець-Подільській громаді ліцей можуть утворити на базі ліцею І-ІІІ ступенів «Славутинка». А от утворити ліцей в сільській місцевості взагалі буде нереально, адже існує вимога: не менше 100 учнів на потоці (тобто 200-300 старшокласників) і не менше 4-х профільних класів.
Щороку на Хмельниччині до 10-го класу вступають біля восьми тисяч дітей. Тож таких закладів з різними профілями область може потребуватиме біля двох десятків. А от скільки місць якого профілю — математичний, біологічний чи, наприклад, історичний буде в академічних ліцеях, — має визначатися в першу чергу вибором самих учнів, яким далі потрібно буде вступати у вузи та їхніх батьків. Щодо професійних ліцеїв, то там має переважати попит на професії на ринку праці.
Навіщо щось міняти?
Головними проблемами загальної середньої освіти є її непрактичність, перезавантаженість учнів на усіх етапах навчання, затеоретизований зміст навчальних програм та підручників, незацікавленість у кінцевому результаті як здобувачів освіти, так і педагогів, — визнають експерти.
За традицією, діти в школі вивчають понад 20 різних обов’язкових предметів за принципом всього по-троху. Натомість, аби навчитися тому, що їм справді цікаво і потрібно для майбутнього, вимушені після уроків опановувати самостійно або за допомогою платних репетиторів.
Тож реформа профільної школи призвана допомогти дитині, яка відповідно з нахилами і здібностями визначилася з профілем майбутньої професії. Дитина і батьки самі вирішуватимуть — отримати в академічному ліцеї поглиблені знання саме з тих предметів, які стануть в нагоді при вступі до вищого навчального закладу чи отримати у професійному ліцеї свою першу професію.
Аби запровадити старшу профільну школу до 1 вересня 2027 року, необхідно починати вже зараз. Для цього потрібно трансформувати шкільну мережу – створити такі академічні та професійні ліцеї та підготувати відповідні заклади освіти. Але це вимагає коштів і часу.
Закон передбачав, аби органи місцевого самоврядування визначилися з мережею і утворили ліцеї до 2024 року. Натомість експерти скептично оцінюють таку можливість з огляду й на те, що багато складових реформи ще зовсім не визначені і не мають навіть концепції.
❗ ПИТАННЯ, ЯКІ ЗАДАЮТЬ НАЙЧАСТІШЕ:
Ми зібрали найбільш часті питання, які виникали у подолян і спробували знайти відповіді на них. Отже:
❗ Чи будуть набирати учнів до 10-11 класів у 2021 році?
Так. Зарахування до 10-х класів у школи у 2021 році, як і минулого року, відбуватиметься після видання наказу про переведення до нього учнів 9-х класів цієї ж школи, які не хочуть припиняти навчання і не були відраховані або переведені до іншого закладу освіти. Поява першого 10 класу, який вже вчитиметься згідно реформи нової української школи, передбачене лише з 2027 року.
❗ Як відбуватиметься зарахування до профільного ліцею з 1 вересня 2027 року?
Аби після 9-го класу потрапити до навчання в ліцей, потрібно лише написати заяву. Жодних вступних екзаменів чи обмежень не буде. Єдине, якщо бажаючих навчатися саме в цьому ліцеї більше ніж наявних місць, адміністрація закладу може провести конкурс серед вступників. Наприклад, конкурс з профільних предметів чи результатів ДПА, що відбулася по закінченню базової школи.
❗ Хто фінансуватиме і опікуватиметься ліцеями?
Зарплати педагогічним працівникам будуть оплачуватися з державної субвенції. А утримання і оснащення – за рахунок засновника. Засновником може бути громада, або обласна рада.
❗ Чи потрібно батькам платити за навчання, проживання та харчування?
Ні. Згідно законодавства, держава має забезпечити безкоштовну середню освіту кожному громадянину. Тож навчання, харчування і проживання дітей в ліцеї має бути безкоштовним.
❗ Багато дітей не можуть визначитися зі своїм профілем навіть у 10-му класі. Що передбачає для цього реформа і як бути, якщо дитина вступила до ліцею і зрозуміла, що то не її профіль?
Якщо дитина захоче змінити профіль навчання, реформа передбачає навіть перевід до іншого ліцею. Натомість щодо вибору профілю, то опосередковано це покладається на адміністрацію базової школи, яка через бесіди з шкільним психологом, функціонуванням факультативів, чи іншими заходами може допомогти визначитися з майбутнім профілем чи навіть професією. Натомість вся «відповідальність» — на учні і його батьках.
❗ Чи можна буде вибрати ліцей з відповідним профілем не той, що найближче до місця проживання?
Так. Реформою позбулися територіального принципу, який передбачав, що дитина має отримувати освіту якнайближче до місця проживання. Можна буде навіть навчатися і в сусідній області, адже державні гроші «йдуть за учнем».
❗ Якщо дитина одразу після 9-го класу не пішла до ліцею і втратила рік чи два, вона вже не має шансів отримати вищу освіту в майбутньому?
Для отримання вищої освіти потрібно мати повну середню освіту. Натомість крім навчання в ліцеї її можна здобути ще кількома способами:
— вступити до закладу професійно-технічної середньої освіти,
— вступити до коледжу,
— здобути повну середню освіту дистанційно,
— отримати повну середню освіту екстерном (навчатися вдома самостійно, а річні контрольні і ДПА/ЗНО здавати в школі).
❗ Чи перейдуть з 1 вересня 2027 року до ліцею учні 11 класу?
Ні. Вони продовжать здобуття повної середньої освіти за старою 11-річною системою.
Данило Ясинський
Коментарі