Трансформація системи екстреної медичної допомоги розпочалась у 2012 році із прийняттям відповідного закону. З того часу реформу декларували, але гроші на неї в бюджет не закладалися. Тільки на 2019 рік було вперше виділено 922 млн грн на реалізацію пілотного проєкту розвитку екстреної медичної допомоги.
Про проміжні результати пілотного проєкту та плани на наступний рік розповідає керівник експертної групи з питань надання екстреної медичної допомоги Директорату медичних послуг МОЗ України Олександр Данилюк.
Чому реформа була необхідна?
Основні показники ефективності системи екстреної медицини — це швидкість, час і якість. І швидкість понад усе — від моменту зупинки серця до смерті мозку проходить 4-5 хвилин, від початку критичної кровотечі до смерті 5-10 хвилин. За цей час потрібно встигнути врятувати життя. У нас показник смерті вищий — наприклад, успішність реанімації на догоспітальному етапі в європейських країнах становить 29,5%, а в Україні лише 8,5%.
Також великою проблемою є відсутність об'єктивної статистики. Фальсифікація даних відбувається на всіх етапах — і як наслідок неможливо приймати ефективні управлінські рішення.
Про пілотний проєкт — єдина диспетчерська служба, навчально-тренувальні відділи, реанімобілі
Для пілотного проєкту ми обрали шість регіонів, які найуспішніше впровадили реформу первинної ланки та були спроможними взяти участь у співфінансуванні. У бюджеті на 2020 рік закладено продовження реформи, і проєкт пошириться на інші 19 регіонів.
Перша складова пілотного проєкту — покриття усієї території країни центральними оперативно-диспетчерськими службами. Як це працюватиме?
Пацієнт, набираючи номер 103, потрапляє в єдину диспетчерську службу, а диспетчер, який опрацьовує виклик, спрямовує до нього найближчу вільну бригаду. Для цього кожна бригада матиме GPS-навігатор. Виклики будуть оброблятися до 1 хвилини, а не 3-4 хвилини, як зараз. Оновлені диспетчерські служби запрацюють по всій країні з нового року.
Друга складова — створення навчально-тренувальних відділів. У цих відділах працівники системи екстреної медицини і ті, хто зобов'язаний надавати першу допомогу, наприклад, поліція, рятувальники — зможуть на манекенах відпрацьовувати навички порятунку життя.
Третя складова — забезпечення спеціальними автомобілями екстреної медичної допомоги ( «реанімобілями»). Шість пілотних регіонів уже в цьому році будуть забезпечені спецтранспортом практично на 100%.
Швидка не повинна приїжджати на всі виклики або Чому невідкладної допомоги не існує
Є такі види медичної допомоги: первинна, тобто сімейна медицина, спеціалізована (поліклініки і лікарні) ; екстрена медична допомога — коли життя пацієнта під загрозою; реабілітація; паліативна допомога. Такого виду допомоги, як невідкладна, не існує — є невідкладний стан, який потребує надання екстреної допомоги.
Термін «невідкладна допомога» залишився ще з радянських часів як надання допомоги пацієнту, який не потребує екстреної допомоги, але потребує приїзду лікаря додому. Від цієї практики більшість країн світу поступово відійшли. Але поки що не Україна — у нас в рік відбувається майже 8 млн виїздів бригад, із них госпіталізацією закінчується менше двох мільйонів. 6 млн непрофільних викликів — це дуже дорого для платників податків.
Це складна комунікаційна проблема, бо треба пояснити кожному, що якщо в тебе підвищилась температура та болить горло — це не причина для дзвінка на 103 і приїзду бригади. Саме тому трансформація охорони здоров'я почалася з первинної ланки, щоб пацієнт контактував безпосередньо із своїм сімейним лікарем і не навантажував інші ланки охорони здоров'я непрофільними зверненнями — зокрема, зверненнями до 103. Якщо до мене на біль у горлі приїде швидка, то в іншому районі до людини з інфарктом вона може не встигнути.
Але це не означає, що не потрібно дзвонити на 103 — диспетчер визначить, чи є ваш стан невідкладним, чи ви потребуєте консультації сімейного лікаря, соціальної служби, психолога тощо.
Інфаркт, інсульт — що має робити бригада?
У випадку розвитку у пацієнта гострого інфаркту міокарду бригада приїжджає на виклик, робить усі діагностичні процедури, і якщо діагноз підтверджується, надає допомогу і госпіталізує до ангіографічного центру чи центру інтервенційної кардіології,-де можуть провести втручання на коронарних судинах і врятувати пацієнта. Ці центри є по всій країні, практично в кожній області, за винятком Луганської.
Але, на жаль, дотепер половина пацієнтів не потрапляє в них. З різних причин — логістичних, маршрутизації, незнання бригадами цього протоколу. Те саме відбувається з інсультом. Пацієнт з інсультом повинен бути госпіталізований у заклад,-де можна діагностувати вид інсульту і відповідно провести лікувальне втручання.
Абсолютна більшість пацієнтів потрапляє в перші ліпші лікарні,-де їм не можуть провести діагностику та, відповідно, якісне лікування. Наслідком є ті показники виживання пацієнтів у невідкладних станах, які в нас є. Але за останній рік все ж таки вдалося підвищити рівень госпіталізації для пацієнтів з інфарктом на 10%.
Що робити, коли є підозра на інфарктний стан?
Одразу телефонуйте 103. Не вживайте рідину — це важливо. Невідкладний стан часто потребує операційних втручань, саме тому заборонено вживати їжу чи рідину.
Людині, в якої розвивається гострий інфаркт, потрібно свіже повітря — відкрийте двері та вікна. Далі чітко дотримуйтесь інструкцій диспетчера. У домашній аптечці, з поміж іншого, варто мати ацетилсаліцилову кислоту в таблетках та нітрогліцерин.
«Централь-103» — статистика з пересування бригад, мобільний застосунок, залучення волонтерів
За офіційною статистикою, яку нам щороку подають центри екстреної медицини, 85% виїздів бригад вкладаються у 10 хвилин. Ми чудово розуміємо, що це неправда — в умовах міста, в умовах часу пік швидка не доїжджає за 10 хвилин.
Для того, щоб оперативно відслідковувати ці процеси, запускається в роботу інформаційно-аналітична система «Централь-103», яка буде отримувати статистику про пересування бригад в режимі реального часу. Вже за першими пілотними регіонами ми бачимо, що офіційні та реальні результати доїзду бригади — це дві великі різниці. 85% [доїжджають за 10 хвилин — ред.] на папері, 35-40% в реальності.
Централь-103 також передбачає можливість залучення до першої допомоги тих людей, які знаходяться поруч із пацієнтом. Це можуть бути як люди, які зобов’язані надати першу допомогу — поліція, рятувальники, пожежники тощо, — так і волонтери. Через застосунок вони зможуть відправити інформацію, що їдуть на випадок і допоможуть пацієнту до приїзду бригади. Це особливо важливо в умовах віддаленого району чи гірської місцини — туди бригада і за 20 хвилин може не доїхати. Але майже в кожному селі є медсестра або фельдшер — вони можуть надати допомогу до приїзду швидкої.
Схожа модель працює в Ізраїлі — і перші реагувальники там приходять на допомогу протягом 3-4 хвилин.
Також створюється модуль для підключення мобільного застосунку, через який викликати швидку зможуть пацієнти з порушеннями слуху чи мови.
VoxConnector, спеціально для АКТУАЛЬНО
Коментарі