Нещодавні вибори президента України характеризувалися поляризацію у соцмережах та різким розділенням користувачів на «своїх» та «чужих». Серед формулювань, що розганялися у Facebook та Twitter, були «якщо проголосуєте за кандидата N, я не бажаю вас знати», «якщо підтримуєте чинну владу, ви підтримуєте корупцію», тощо. Чому така поляризація виникає саме у соцмережах і як групи інтересів можуть маніпулювати нею заради власної вигоди, аналізує експерт Київської школи економіки Дмитро Яровий, програмний менеджер, кандидат психологічних наук.
Соцмережі впливають і на світову політику, і на відносини між державами, а також на інформаційно-психологічну безпеку суспільства. Саме соціальні мережі часто виступають джерелом ескалації конфліктів. В цій статті йдеться про практики, які є особливо небезпечними для українського суспільства.
Конфлікти у суспільстві розвиваються в процесі спілкування та протиставлення різних точок зору на публічному рівні, у нашому випадку — у соціальних мережах.
Для громадянського протистояння в Україні характерні такі особливості:
– експлуатація етнічної та громадянської ідентичності: розуміння спільної історії, мови та національної ідеї, криза ідентичності у деяких груп та пошук балансу між цими ідентичностями;
– вплив зовнішніх груп інтересів, що вибудовується через «гібридну війну» Російської Федерації проти України, в якій інформаційна зброя відіграє одну з провідних ролей;
– дегуманізація опонентів, яка радикалізує громадянське протистояння та може використовуватися країною-агресором для поширення вигідної їй картини та демонстрації нібито громадянської війни в Україні;
– відсутність сталої термінології (наприклад, найменування війни на Донбасі «громадянською війною» з боку Росії та проросійських політиків);
– діяльність державних органів, що має знижувати конфліктність у суспільстві, але іноді не має достатньої ефективності.
Чому конфлікти у соцмережах мають особливий характер і розгортаються так активно? Свою роль грають нижчий рівень цензури та самоцензури в інтернеті, нижчий ризик понести відповідальність за свої слова, оперативна реакція прибічників та опонентів, розсіювання уваги, можливість долучення сторонніх учасників, відсутність реального контакту. Всі ці фактори роблять соцмережі ідеальним середовищем для поширення негативних впливів, агресії, маніпуляцій та паніки.
Найбільш небезпечні ефекти від відтворення громадянського протистояння у соціальних мережах — це монотонія, амбівалентність та десенсибілізація.
Ефект монотонії, або «суспільна втома». Він виникає внаслідок надмірного використання одноманітних дискурсів (або смислів). Наприклад, «спорт поза політикою», «культура поза політикою», заклики до «Майдану» з найменшого приводу. Це веде до соціальної втоми. Через неї суспільство втрачає мотивацію перейматися актуальними подіями та реагувати на них. Цей ефект можуть використовувати для відволікання уваги від важливих подій через «забивання» зайвою інформацією, для зниження протестного потенціалу суспільства або для формування у громадськості «втоми від війни».
Амбівалентність — це дезорганізація мислення і продукування суспільного занепокоєння. Цей ефект передбачає зачіпання укорінених цінностей (наприклад, ставлення до радянської та російської культури у людей з проукраїнською політичною позицією), нервує людей та підштовхує їх до імпульсивних дій.
Ефект десенсибілізації — це втрата людьми чуттєвості та емпатії. Наприклад, через висміювання толерантності та підйом порогу чуттєвості до насилля на адресу окремих груп (етнічних, соціальних меншин тощо). Це може спричинювати толерування інших видів насильства, в т.ч. побутового, релігійного, або ж насильства, пов’язаного з політичними поглядами. Таким спільнотам простіше нав’язати ідеї, які суперечать загальнолюдським уявленням.
Звісно, у соціальних медіа виникають не лише негативні ефекти. Позитивним прикладом, зокрема, є алертність, тобто готовність суспільства до дії та самоорганізація груп (достатньо згадати, як не в останню чергу завдяки посту у Facebook почався Майдан у 2013 році). До того ж, знати про негативні ефекти — означає можливість їх вчасно помітити і нейтралізувати. Вони можуть бути використані для відволікання уваги суспільства, підштовхування до протесту чи навпаки, мотивування до імпульсивних дій, нав’язування суперечливих ідей чи стимулювання суспільства до переосмислення цінностей – як в позитивному ключі, так і в негативному. Визначені закономірності можуть бути використані групами інтересів для нав’язування порядку денного та домінування власного дискурсу на публічних аренах.
Щоб захистити суспільство та його громадян, необхідно звертати уваги на подібні процеси і за можливості втручатися в них. Це завдання як для свідомого громадянського суспільства України, так і для її державних органів.
VoxConnector, спеціально для АКТУАЛЬНО
Коментарі