Війна відібрала в Світлани коханого, а в її маленької донечки – батька. Однак, через те що пара не зареєструвала шлюб офіційно, доводити батьківство чоловіка, який зник безвісти, захищаючи Україну, довелося в суді.
Світлана познайомилася зі Степаном у Маріуполі. Згодом разом переїхали до Запоріжжя. Коли народилася їхня донька, чоловік був на військових зборах на Яворівському полігоні. Через те й запис про батька в свідоцтві про народження дитини зробили зі слів матері.
Після народження дитини Світлана разом з донькою повернулася в Маріуполь. Туди ж передислокували військову частину Степана. Чоловік і жінка знову мешкали разом, разом виховували доньку.
У перший день повномасштабного вторгнення Степан наполіг, щоб Світлана з дитиною евакуювалися з Маріуполя в безпечне місце. Так жінка й дівчинка опинилися в Полонному, що на Хмельниччині.
Через деякий час після евакуації зв’язок з чоловіком пропав. А в серпні 2022 року Світлана отримала з військової частини сповіщення про те, що 25 березня 2022 року її чоловік зник безвісти в місті Маріуполі, захищаючи Батьківщину. Як повідомили жінці, це сповіщення є підставою подавати документи для отримання пенсії та інших соціальних виплат. Утім, за життя чоловіка подружжя так і не уклало офіційного шлюбу та не оформило батьківства Степана щодо їхньої доньки.
Щоб дитина змогла отримати належні їй після смерті батька виплати, у Полонському бюро правової допомоги (Шепетівський місцевий центр з надання БВПД) Світлані порадили звертатися до суду. А для захисту законних прав та інтересів жінки, яка належить до категорії внутрішньо переміщених осіб і має право на вторинну правову допомогу, їй призначили адвоката Олександра Люблінського.
У позовній заяві адвокат наголосив, що підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. На підтвердження вимог Олександр Люблінський представив суду докази, які засвідчують, що Степан брав активну участь у житті сім`ї, піклувався про доньку, визнавав себе її батьком, а дитина називала його татом: спільні фото та відео, скриншоти переписки між чоловіком та жінкою. Підтвердили цю інформацію й свідки.
Відтак Полонський районний суд Хмельницької області задовольнив позовні вимоги, визнавши батьківство зниклого безвісти захисника щодо дитини.
Рішення у справі № 681/893/22 можна переглянути в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Коментарі