В Україні шкільна форма тривалий час була предметом дискусій. Для когось із батьків такий шкільний одяг – зручний і недорогий варіант, а для когось – пережиток минулих часів, що позбавляє дитину індивідуальності. У червні 2019 року Президент України визнав таким, що втратив чинність, указ «Про шкільну форму для учнів середніх закладів освіти». Здавалося б, тепер підстав вимагати від учнів відвідувати школу в формі уже немає, проте в деяких навчальних закладах все ж запроваджують суворі вимоги до одягу школярів. Чи не суперечить це законодавству, пояснюють юристи системи безоплатної правової допомоги.
Попри скасування відповідного указу, в загальноосвітніх навчальних закладах,-де запроваджені правила щодо ділового стилю, одяг школярів і сьогодні може стати причиною для виховної бесіди або навіть відсторонення від уроків.
У такому випадку можна звернутися зі скаргою щодо порушення права дитини на освіту до освітнього омбудсмена відповідно до Порядку і умов звернення до освітнього омбудсмена, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 06 червня 2018 року № 491. Така скарга подається однією особою або колективно впродовж одного року після виявлення порушення прав. З більш детальною інформацією можна ознайомитися на офіційному вебсайті освітнього омбудсмена: https://eo.gov.ua/.
Якщо вчитель чи адміністрація навчального закладу систематично чинить тиск на дитину, публічно її принижує, вимагаючи носити обов’язкову шкільну форму, такі дії можуть вважатися булінгом щодо учня. Тож і діяти треба відповідно. Наказом Міністерства освіти і науки України від 28 грудня 2019 року № 1646 «Деякі питання реагування на випадки булінгу (цькування) та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти» затверджено Порядок застосування заходів виховного впливу.
Заходи виховного впливу реалізуються педагогічними (науково-педагогічними) працівниками закладу освіти, фахівцями служби у справах дітей та центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді із залученням необхідних фахівців із надання правової, психологічної, соціальної та іншої допомоги, в тому числі територіальних органів (підрозділів) Національної поліції України та інших суб’єктів реагування на випадки булінгу (цькування).
За умови відсутності практичного психолога та соціального педагога в закладі освіти супровід застосування заходів виховного впливу у групі (класі), в якій (якому) стався випадок булінгу (цькування), здійснюють працівники служби у справах дітей та центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.
У разі цькування дитини через небажання одягати шкільну форму батьки можуть подати відповідну заяву керівнику навчального закладу, який протягом доби повинен повідомити про факт булінгу територіальний орган Національної поліції України, а також скликати засідання комісії з розгляду випадку булінгу (цькування) не пізніше ніж упродовж трьох робочих днів з дня отримання заяви або повідомлення.
Закону, який би визначав обов’язковість форми немає, як і закону, який би забороняв носити інший одяг. Тому в більшості випадків тиск на учнів з цієї причини є протиправним, а вимоги щодо стилю, кольору чи інших атрибутів шкільного одягу – неприпустимими й протиправними.
Коментарі