Держава декларує, що всіляко піклується про «продовження Козацького роду». Підтримує і молодих батьків, і вагітних жінок, і щойно народжених малюків. Але в Хмельницькому, місті підприємців, виявляється діти народжуються не стільки завдяки увазі до них з боку держави, а скоріш, всупереч їй…
На адресу правозахисної громадської організації «Юридично-Інформаційний Центр»звернулась за допомогою хмельничанка. Історія її доволі розповсюджена на сьогодні в місті Хмельницькому, тому передаємо її розповідь дослівно:
«Народилася і живу в Хмельницькому довго не могла знайти гідної роботи, тому якось і „купилась“ на пропозицію міського центру зайнятості створити своє робоче місце самостійно – стати приватним підприємцем. Перспективи на словах вимальовувалися неабиякі: зарплатня (тобто дохід) – необмежений, працюєш коли хочеш. Крім того, всі бачать, на яких джипах їздять підприємці…
Так і зробила. Добре, що зараз підприємництво оформляється миттєво. Зареєструвалася ФОПом і пішла на хмельницький речовий ринок за удачею.
Чим торгувати, питання не виникало – Оксана мріяла про дитинку – і тому торгувати вирішила дитячим одягом. Навіть знайшла постачальника, який погодився надати товар з відтермінуванням оплати на місяць. Оксанка ще дужче відчула бажання народити маленьку дитинку, коли бережливо розкладала на прилавку крихітні чепчики, повзунки, кофтинки, штанці.
Але романтика почала танути вже з перших днів. Спочатку треба було віднайти гроші на оренду контейнера, з‘їздити за товаром, сплатити податки. Перший місяць грошей хватило, щоб сплатити на черговий місяць оренду та податки. На наступний запланувала «відбити» поїздку. Але не розрахувала – вже наступного місяця постачальник забажав отримати гроші за товар. Не зважаючи на те, що з кількох «баулів» було продано лише з десяток речей, заплатити треба було за весь товар, та ще й в «зелених». І побігла Оксанка з чоловіком по всіх родичах і знайомих просити в борг оті «зелені».
Відробляти їх прийшлося важко – вставала о п‘ятій ранку, зазивала людей до свого контейнеру як могла. Покупців на базарі чекала до останнього. До дому, в інший кінець міста, діставалася вже біля п‘ятої-шостої вечора. Їздила раз, а то і два на місяць за товаром, поверталася з важкими сумками, але жодного разу не згадала про державу, – сама собі хазяйка, сама собі робітник.
Немає в цьому місяці зарплатні – виходить недостатньо попрацювала. В наступному падає вже з ніг, а торгів все одно немає – не пощастило. Чи працюєш ти 24 години на добу, чи залишилася без «зарплатні», чи тягнеш сумки, які вдвічі важче за тебе – ніякій Державі до підприємця діла немає. Про нього згадують, лише у двох випадках. В першому, якщо попри усе зміг розкрутитися, то вже треба поскубати: на митниці, в податковій, санстанції (колись і така була) тощо. В другому, якщо не в змозі сплачувати податки та внески – тоді тобі штрафи, подвоєння боргу, стягнення майна через виконавчу.
Отож, попри всі поневіряння, Оксана з чоловіком вистояли, якось пережили зиму (дякувати Богу, що не захворіла «по-жіночому») в холодному контейнері, і на весну Оксанка завагітніла. Але не все було гаразд, тому й довелося лягати до місцевого пологового будинку.
Як віднайти гроші на дорогі ліки, коли контейнер стоїть закритий, – без Оксанки її справа зупинилася. Грошей чоловіка не вистачає, а борги ще не всі віддали. Тоді тільки й згадала вона з чоловіком про Державу.
Запитала у сусідок по палаті – кажуть що усі отримали лікарняні «по-вагітності». Побіг чоловік до соціальних служб, Пенсійного фонду. Виявилося, що для цього треба зареєструватися в органі соцстрахування. Написав заяву, сплатив, відповідні суми. Прибіг до «пенсійного» – кажуть «НІ». Виявилося, що зареєструвалася вагітна після настання вагітності. Так що страхові внески тепер сплачуйте, а лікарняних вам не буде. Замість фінансової підтримки – тільки «збитки».
А тут ще й рахунки «підійшли» за оренду контейнера, чергові внески до пенсійного фонду. Цього разу платежі Оксана пропустила. Вирішила, отримає «декретні», віддасть борги. Все ж таки, в неї зараз найголовніше – це здоров‘я майбутньої крохи.
Але вже ближче до пологів стало зрозуміло, що треба буде або зупиняти підприємницьку діяльність на довгий час, що не можливо, тому що треба багато грошей віддавати за товар, або з дитиною у відпустці має сидіти чоловік.
Тож чоловік Оксани пішов до свого директора з відповідною заявою. Але отримав відмову – ніхто йому на три роки декретну відпустку не надасть. Тож подружжя звернулося до нас із запитанням, як їм бути: зупиняти ведення підприємницької діяльності чи вимагати оформити відпустку для догляду за дитиною на батькапо місцю роботи…»
Ми уважно вислухали цю історію хмельницької родини, але відповідь для подружжя, нажаль, була не втішна. Як пояснили наші юристи, в цій ситуації є три суттєвих моменти:
- По перше - родичі, які фактично доглядають за дитиною, мають право на відпустку для догляду за нею до досягнення трирічного віку. Така відпустка може бути використана повністю або частинами, окрім матері, батьком дитини, бабою, дідом чи іншими родичами, які фактично доглядають за дитиною, або особою, яка усиновила чи взяла під опіку дитину, та одним із прийомних батьків чи батьків-вихователів.
- По друге – надається така відпустка переліченим особам на підставі довідки з місця роботи (навчання, служби) матері дитини про те, що вона вийшла на роботу (навчання) до закінчення терміну цієї відпустки і виплату допомоги по догляду за дитиною їй припинено (із зазначенням дати).
- По третє – відповідно до законодавства про працю, право на відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку батька дитини, баби, діда чи інших родичів, які фактично доглядають за дитиною, є похідним від права матері на таку відпустку, тобто мати може делегувати своє право на відпустку переліченим особам.
АЛЕ! Матір дитини, яка займається підприємницькою діяльністю, не має права на будь-який вид відпусток, у т. ч. і на відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, так як вона не перебуває у трудових відносинах. Як наслідок, правової підстави для надання батьку дитини чи іншим родичам відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку немає.
Тому цьому подружжю ми радимо винайти можливість призупинити підприємницьку діяльність та повністю займатись доглядом за малюком.
Також ми радимо терміново сплатити заборгованість до Пенсійного фонду, адже борги там накопичуються скоріше, ніж Ви можете заробляти і вже через кілька місяців Ви будете винні набагато більше, ніж Ваш початковий борг, а намагання погасити його частинами не дасть суттєвого зменшення. Бо всі Ваші платежі будуть гасити тільки штрафні санкції і відсотки. Легше погасити прострочений кредит в «хитрому» приватному банку, ніж борги по Пенсійному фонду.
Суттєво: «Пенсійним органам», на відміну від банків, навіть не треба подавати на підприємця в суд. Їм не треба доводити, що Ви їм винні. Просто на підставі листа, що ви їм заборгували, виконавча служба накладає арешт на майно і рахунки підприємця. А далі розпочинаються судові тяжби …
Наталія Пасічник, член правозахисної громадської організації
«Юридично-Інформаційний Центр»
Коментарі