У багатьох країнах світу шлюбний договір вже давно є важливим інструментом, що допомагає врегульовувати всі майнові відносини між подружжям. В Україні ж на законодавчому рівні інститут шлюбного договору вперше був врегульований у 1992 році, коли Кодекс про шлюб і сім’ю України був доповнений статтею 271, що передбачила можливість укладення шлюбного контракту між особами, які вступають у шлюб.
Із набранням чинності Сімейним кодексом України в 2004 році в законодавстві нашої держави з’явилося поняття «шлюбного договору». Сімейний кодекс України містить окрему главу, яка регулює інститут шлюбного договору: визначає порядок укладення, зміст та форму договору, умови та порядок розірвання договору тощо.
Проте ще чимало українців ставляться до укладення такого договору з пересторогою. Що собою являє шлюбний договір в Україні та які сімейні правовідносини він регулює, розповідають юристи системи безоплатної правової допомоги.
Як укладається шлюбний договір
Шлюбний договір обов’язково укладається в письмовій формі в трьох оригінальних примірниках і нотаріально посвідчується.
У разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Проте, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна зі сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.
Шлюбний договір укладений до реєстрації шлюбу набирає чинності у день реєстрації шлюбу. Якщо шлюбний договір укладено подружжям, він набирає чинності у день його нотаріального посвідчення.
У разі зниження шлюбного віку (шлюбний вік для чоловіків та жінок встановлюється у вісімнадцять років) для реєстрації шлюбу шлюбний договір укладається неповнолітніми за письмовою заявою їх батьків або піклувальників, справжність підпису яких засвідчується нотаріусом.
Який строк дії шлюбного договору
У шлюбному договорі може бути встановлено загальний строк його дії, а також строки тривалості окремих прав та обов’язків.
Крім того, сторони можуть зазначити чинність окремих умов договору навіть після припинення шлюбу.
Що регулює шлюбний договір
Відповідно до норм Сімейного кодексу України шлюбним договором регулюються майнові відносини між подружжям, визначаються їхні майнові права та обов’язки, а також можуть бути визначені:
- майнові права та обов’язки подружжя як батьків;
- правовий режим майна;
- порядок поділу майна, у тому числі і в разі розірвання шлюбу;
- порядок користування житлом;
- право на утримання одного з подружжя та умови припинення утримання;
- умови, розмір та строк виплати аліментів;
- можливість припинення права на утримання одного з подружжя у зв’язку з одержанням ним майнової (грошової) компенсації.
Умови шлюбного договору не можуть:
- регулювати особисті відносини подружжя, а також особисті відносини між ними та дітьми;
- зменшувати обсягу прав дитини, які встановлені Сімейним кодексом України, а також ставити одного з подружжя у надзвичайно невигідне матеріальне становище;
- за шлюбним договором не може передаватися у власність одному з подружжя нерухоме майно та інше майно, право на яке підлягає державній реєстрації.
Зміна умов шлюбного договору
Законодавець передбачив можливість внесення змін до шлюбного договору. При цьому, одностороння зміна умов шлюбного договору не допускається. Шлюбний договір може бути змінено подружжям. Угода про зміну шлюбного договору також нотаріально посвідчується.
Водночас, на вимогу одного з подружжя шлюбний договір може бути змінений за рішенням суду, якщо цього вимагають його інтереси, інтереси дітей, а також непрацездатних повнолітніх дочки, сина, що мають істотне значення.
Чи можна відмовитись від шлюбного договору
Подружжя має право відмовитися від шлюбного договору. У такому разі за вибором подружжя права та обов’язки, встановлені шлюбним договором, припиняються з моменту його укладення або в день подання нотаріусу заяви про відмову від нього.
Як розірвати шлюбний договір
Дія шлюбного договору припиняється при подачі нотаріусу заяви подружжя про його припинення.
Відповідно до статті 102 Сімейного кодексу України на вимогу одного з подружжя шлюбний договір може бути розірваний за рішенням суду з підстав, що мають істотне значення, зокрема в разі неможливості його виконання.
Шлюбний договір на вимогу одного з подружжя або іншої особи, права та інтереси якої цим договором порушені, може бути визнаний недійсним за рішенням суду з підстав, встановлених Цивільним кодексом України.
Підставами для визнання недійсності шлюбного договору є вчинення правочину:
- дієздатною фізичною особою, яка у момент його вчинення не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними;
- недієздатною фізичною особою;
- під впливом помилки;
- під впливом обману;
- під впливом насильства;
- під впливом тяжкої обставини;
- без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином (фіктивний правочин).
Отже, підсумовуючи, можна стверджувати, що загалом шлюбний договір, за умови усвідомленого підходу до його укладення, може стати порятунком від судових спорів для вирішення можливих майнових суперечок між подружжям у майбутньому.
Коментарі