Завод із переробки сої вартістю 1,5 млрд. гривень почав будувати у Старосинявській об’єднаній територіальній громаді іноземний інвестор. Перша черга заводу була побудована, і вже мали приступати до будівництва другої, але зіткнулися з формальністю. Земельна ділянка, на якій збиралися будувати другу чергу, потребувала визначення нормативної грошової оцінки, яка для земельних ділянок, що знаходяться за межами населених пунктів, згідно статті 23 Закону України «Про оцінку земель» затверджується районними радами. Але депутати райради вже вкотре не могли прийняти на сесії відповідне рішення. І щоразу у них на це знаходяться інші причини: то не вистачило голосів, а то сесію зірвали «свободівці», які спеціально заради цього приїхали з Хмельницького і Летичева. Але те, що сталося згодом, стало шоком не тільки для депутатів райради, але і місцевих жителів.
УНІКАЛЬНЕ ВИРОБНИЦТВО В АДАМПОЛІ
Завод, який будується у селі Адампіль Старосинявської ОТГ ще з березня 2016 року, майже унікальний у своєму роді.
«На території країн СНД всього три таких заводи. Заводів олійноекстракційних багато, але тих, які будуть випускати продукцію екстра-класу – тільки три. Два з них знаходяться в Росії, а третій – той, який ми будуємо в Адамполі. Завод буде випускати різні продукти із сої – соєву олію, шрот, лецитин і «білий пелюсток» (різновид харчового соєвого шроту) тощо. Надалі планується виробництво соєвих концентратів і ізолятів, які зараз в Україні не виробляються. Велика частина продукції йтиме на експорт» – розповів керівник ТОВ «ЕЛЕВАТОР БУД ІНВЕСТ», яке займається будівництвом заводу, Олексій Єрмохін.
Після закінчення будівництва цей завод може стати найбільшим подібним підприємством із переробки сої у Європі. Вигода, яку отримує інвестор – це втілення прибуткового бізнес-проекту, а от громада при цьому матиме понад 200 нових робочих місць, забезпечення соціальних прав, зростання податкових надходжень до бюджету тощо. Хоч завод ще не почав функціонувати і знаходиться на стадії створення, кошти у місцеву казну уже надходять.
«Зараз, поки ми ще не працюємо, а тільки будуємося, ми сплачуємо у місцевий бюджет 86-87 тисяч гривень у місяць. Для порівняння, в Київ іде тільки 1560 гривень. Тобто практично всі податки у нас ідуть в місцевий бюджет», – зазначає Олексій Сергійович.
Залишилося тільки визначити нормативну грошову оцінку землі для будівництва другої черги заводу, яку потрібно було для того, щоб знати розмір земельного податку, який потрібно сплатити, суму орендної плати, та ін. Уся документація вже була готова і навіть пройшла державну експертизу, а голосування за неї на сесії мало стати черговою формальністю. Натомість ця формальність переросла у серйозну проблему.
«ТАНЦІ» НАВКОЛО ДОКУМЕНТІВ
«Спочатку вони отримали розпорядження обласної державної адміністрації. Після того виготовлявся проект землеустрою, а потім збиралася сесія районної ради – формально – і повинна була затвердити. Але тут з’явилося багато питань… Є висновок державної експертизи – це експертиза, яка вказує, що документація зроблена правильно. Тому депутати повинні були просто зібратися і проголосувати. Але цього не відбулося…» – розповідає селищний голова Старосинявської ОТГ Віталій Здебський.
Старосинявський селищний голова Віталій Здебський
Вже не один раз сесія райради закінчувалася нічим. Під час першого голосування не вистачило одного-двох голосів, під час другого – теж двох голосів, каже Віталій Едуардович.
Депутат Старосинявської районної ради Микола Маліновський вважає, що на минулих сесіях рішення не підтримали, тому що депутати не побачили чіткої позиції у цьому питанні голів Старосинявської районної ради і Старосинявської РДА.
«Правду кажучи, рішення не затвердили, бо не зайняли відповідної позиції голова районної ради і голова райдержадміністрації. Коли це питання розглядали, голова РДА ні слова не промовив, не закликав до порозуміння. Я був шокований. Не можу зрозуміти їх позицію. Мені соромно, що не прийняли таке важливе для розвитку громади рішення. У нас фактично нульова промисловість. Це один об’єкт, який зараз зводиться, і єдиний інвестор. Надалі я і сам буду прикладати усіх зусиль, щоб рішення було прийняте», – говорив Микола Йосипович.
Також пан Микола стверджує, що голова райради щоразу вирішував, голосувати йому, чи ні, орієнтуючись на те, як голосують інші депутати.
«На одній сесії голова райради Франчук побачив, що все одно не вистачить голосів – і проголосував «за». На наступній позачерговій сесії він утримався, тому що бачив, що голосів може вистачити», – каже Микола Йосипович.
А сам голова Старосинявської районної ради Василь Франчук вважає, що на позаминулій сесії нормативну грошову оцінку землі не затвердили через малу явку депутатів і занепокоєність частини із присутніх екологічністю і безпекою для навколишнього середовища майбутнього виробництва.
«Була мала явка депутатів. А серед присутніх були ті, які сумніваються в екологічній безпеці наслідків будівництва заводу. Адже спочатку представники підприємства нам пояснювали, що завод не буде скидати стічних вод, що це буде замкнутий цикл і вода після очистки буде використовуватися повторно. На сьогодні депутати з документації бачать, що в річку Домаха, яка протікає на території села і впадає в Південний Буг, будуть скиди вод після очистки – 593 кубічних метри на добу. Сьогодні очисні споруди працюють добре, завтра вони працюють гірше. Все може бути. От через що у людей виникають запитання», – пояснив Василь Володимирович.
А погляди жителів села Адампіль на ситуацію із заводом розділилися. Дехто розуміє важливість будівництва такого підприємства, дехто боїться, що виробництво може бути шкідливим для їх здоров’я, а інші просто змирилися, адже, мовляв, вже нічого назад не повернеш, навіть якщо хтось і проти.
«Люди і за, і проти – хто як. Дехто проти тому, що завод дуже близько біля села, може там якісь шкідливі викиди будуть, хто знає», – розповідають журналістам «АКТУАЛЬНО для подолян» місцеві жителі.
ДЕПУТАТИ ВПЕВНЕНІ В ЕКОЛОГІЧНОСТІ ВИРОБНИЦТВА
Уже до наступної сесії райради, що відбулася 10 липня, депутати змінили свою думку і були готові проголосувати за відповідне рішення.
«Звичайно, що завод потрібен. Це ж робочі місця, це великий плюс для економіки. Людям буде платитися заробітна плата, а в бюджет громади йтимуть податки. Саме підприємство експортно-орієнтоване. От десь будуть бачити в Європі ярличок – «зроблено в Адамполі». З приводу екологічної безпеки – я ж не є експертом у питаннях екології. Ми впевнилися, що висновки у них є, усі дозволи є», – вже стверджував голова райради Василь Франчук.
Але й цього разу голосування «не вдалося». У залі неочікувано з’явилися не місцеві представники ВО «Свобода» з обласного центру та з Летичева, заблокували трибуну і заважали проведенню засідання. У результаті депутати райради розійшлися, а сесія так і залишилася незакритою.
«У нас сьогодні набиралися голоси, було 22 депутати з 26. Ми були готові проголосувати. Але на засідання приїхали представники від ВО «Свобода», серед яких були Юрій Смаль, Володимир Мишко, Надія Новосельська, а також «свободівці» з Летичева. Сам їх приїзд – це нормально, це не є порушенням. Але їх поведінка… Вони заблокували трибуну, ображали депутатів. Хто їм дав таке право? Адже наших депутатів обирали люди», – сказав Василь Франчук.
Як наслідок, засідання довелося продовжувати ввечері. Але на нього не з’явилася потрібна кількість депутатів. Як нам стало відомо з наших джерел, багатьох депутатів про продовження сесії просто ніхто не повідомив. Не вдалося зібрати кворум і наступного ранку – 11 липня. Та на відміну від багатьох депутатів райради, «свободівці» щоразу справно відвідували усі зібрання і незмінно блокували роботу депутатів.
Проголосувати за рішення вдалося лише з шостого разу – на позачерговій сесії, яку зібрали вранці 12 липня. Цікаво, що цього разу «свободівці» теж були присутні, але… агітували депутатів райради голосувати за затвердження нормативної грошової оцінки землі. Мовляв, завод нам дуже потрібен, тому рішення вкрай необхідно прийняти. За словами депутатів, в той момент усі були просто шоковані.
ПОЛІТИЧНІ «ЗАРУЧИНИ», ЧИ ЗАРУЧНИКИ?
До речі, з моменту утворення Старосинявської об`єднаної територіальної громади, виникла певна правова колізія щодо функціонування Старосинявської районної ради. Вона втратила не тільки повноваження приймати рішення (виключенням чомусь стало саме затвердження нормативної грошової оцінки – це чи не єдине, що депутати тепер можуть ухвалити), але і фінансування управлінського апарату, а це біля одного мільйона гривень на рік. Тож держава поки не визначилася ні як розформувати таку раду, ні за який кошт її утримувати, адже всі бюджетні гроші перейшли до Старосинявської ОТГ, в якій є і свій виконком, і своя рада, і старости.
Тож деякі депутати районної ради кілька разів пропонували керівництву ОТГ після того, як вони ухвалять рішення про затвердження нормативної грошової оцінки землі під будівництво сучасного заводу, виділити кошти громади на утримання районної ради.
Але сталося не так, як гадалося. Поки районна рада сором`язливо «танцювала» навколо документу, ініціативу перехопили заїжджі гості, які швидко розставили всіх по кутках, поки хоч хтось зміг зрозуміти, що сталося. Принаймні про такий поворот подій розповів журналістам «АКТУАЛЬНО» депутат районної ради Микола Малиновський.
«Після того, як Смаль відступив і почав агітувати усіх голосувати, „свободівці“ заявили, що буде підписуватися меморандум між інвестором, райдержадміністрацією, районною радою, тергромадою і в тому числі – політичною силою «Свобода» (хоча, скажіть, до чого тут «Свобода»?). У цьому меморандумі передбачено, що інвестор до 1 листопада дасть 5 мільйонів громаді на розвиток. Але тут зайшов голова селищної ради Здебський і каже, що не згодний з умовами меморандуму. Адже інвестор насправді повинен заплатити 1% від суми усіх інвестицій у завод, а це майже 15 мільйонів. От куди ще 10 мільйонів поділися?», – розповів Микола Йосипович.
Проте і факт того, що селищний голова не підписав заявлений меморандум, і звинувачення селян до «свободівців», що ті «продалися», усі просто проігнорували. І цього ж дня оголосили, що меморандум нібито підписали всі, у тому числі й селищний голова.
«Хочу зазначити, що політична сила „Свобода“ на чолі з Юрієм Смалем взяла в заручники і районну раду, і потужного інвестора, і усю громаду заради своєї вигоди. Підтвердження, що вони взяли гроші за це, немає. Але незрозуміло, як це так: спочатку так виступали начебто за людей, за екологію – і раптом все змінилося», – додає пан Микола.
Наразі нормативна грошова оцінка землі ухвалена, інвестор може без перешкод закінчувати будівництво. Але хтось дуже бажає, аби до громади не дійшли біля 10 мільйонів гривень інвестора.
Коментарі