Починаючи з Провідної неділі опісля православної Паски жителі наддністрянського села Колодіївка знову відчули себе у стані війни. Вік обробляли навколишні поля, а коли припинив господарську діяльність місцевий фіто-радгосп «Колодіївський», то майже дві тисячі гектарів його землі опинились під плугом і жаткою заїжджих аграрників.
Ще восени ці люди, як і їхні сусіди із колишнього радгоспу «Староушицький», що через Бакотську затоку Дністра, кому тільки могли нагадували: земля ця зрошена їхніми потами. І на майдані перед облдержадміністрацією, і в сесійному залі обласної ради, і у залі обласного управління юстиції тощо. Про ці маневри писала й газета «Актуально для подолян», ситуацію обіцяли відслідковувати обласні керівники та правоохоронці – учасники робочої групи при управлінні юстиції по запобіганню рейдерства. Та чужий плуг і досі тут.
Протистояння
Коріння суперечки росте з нерозпайованості землі – на відміну від колгоспного статусу радгоспний штемпель завадив паюванню. Спочатку на радгоспних землях господарював місцевий аграрій Василь Полуботкін, а потім поступився орендою.
Сперечаються на разі ДП «Радгосп „Колодіївський“ (директор Петро Антонюк) і ТОВ «АГРО-ЕКО-ГРАУНД». Керівник служби охорони обіцяв передати наші контакти керівникові ТОВ, але дзвінка від нього ми не дочекалися. Інтернет підказує, що то Станіслав Романчук.
Товариство нещодавно зареєстроване у Колодіївці, але засноване корпоративним інвестфондом «ЗАРУС-ІНВЕСТ», котрий має київську прописку й історія котрого починається з вересня минулого року. До того в Києві зареєстроване фермерське господарство «АГРО-ЕКО-ГРАУНД». Його власником є Андрій Матюшко, й саме його ім’я на слуху і на вустах у колодіївських селян. До речі, кінцевий бенефіціарний власник «ЗАРУС-ІНВЕСТу» – Денис Лемішевський із Горлівки, окупованої внаслідок російської збройної агресії. З усього видно, що в цій справі повно підсадних і підставних осіб, якими маніпулюють люди, добре обізнані з процесами й обертаються на рівні прийняття державних рішень та законів.
Наприклад, 16 червня минулого року – за день до вступу в дію Постанови Кабміну про удосконалення використання та охорони державних земель сільськогосподарського призначення, яка урізала можливості земельних махінацій, управління Держгеокадастру в області дозволило розробку проектів землеустрою на поля Староушицької селищної та Колодіївської сільської рад. Земельні ділянки оформили більш як на вісімсот осіб. І серед них жодного місцевого жителя.
– Ми ж подали їм заяви, вони обіцяли дати нам по два гектари землі. Вони ці заяви наші використали і дали іншим людям, – скаржиться кадиївчанка Ольга Миколаївна Станіград. – Мене запитують, скільки я одержала за землю, що продала. З мене взяли заяву, за моїми плечима провернули, а мене ще й питають про якісь гроші з тих оборудок!
Маневри
На землі, за які тут воюють, накладено арешт, проте право обробляти їх не обмежене. І як тільки земля, з якої навіть недозбирали торік урожаю, достоялася до посівної, в неї терміново почали вносити насіння нового урожаю. Але хто? Ті «матюшки», яким місцеві селяни не вірять. Тому й перегородили шлях агрегатам із сівалками.
В одному з них у поле вийшов Леонід Касап. Інженер-механік не хотів сидіти без діла і пристав на пропозицію попрацювати трактористом. Втім, побачивши односельців на полі, заглушив «МТЗ-80» і перейшов до людей.
– Наступного дня нас уже зустріли крепкенькі чоловіки, яких покликало на допомогу Матюшкове підприємство. Вони сьогодні одні, завтра інші, але мене відразу впізнають, начальник охорони як їде своїм джипом, так і вітається, – розповідає кадиївчанин Олег Іванов.
З’являючись раптово, наче ночує десь у наддністрянських кемпінгах і дачах, охорона з кремезних чоловіків навіює страхи на активних членів громади. Вже кілька разів фізичним сутичкам запобігала поліція з Кам’янці-Подільського та навіть із Хмельницького. Правоохоронці розвели сторони конфлікту й опломбували агроекограундівську техніку. Але трактори з посівними й ґрунтообробними агрегатами знову й знову виходять у поле.
Потужний трактор ми застали в полі за розпушуванням землі. У кабіні окрім тракториста – кремезний охоронець.
– Це ж поле, яке належить нашому радгоспові. Він його зорав, залишивши смугу, якою люди гонять корів на пасовище, а так звані інвестори і цю смугу перемолотили, і саме пасовище зайняли, – роз’яснює колишній учитель Анатолій Васильович Сваріщук.
Тим часом техніка радгоспу «Колодіївський», готова вийти на свої 97 гектарів, змушена стояти осторонь.
– Як тільки я з’являюся в селі за місцем здійснення господарської діяльності, мене звинувачують у перешкоджанні господарської діяльності іншого підприємства, – коментує директор ДП Петро Антонюк. – Я все ж чекаю можливості вирішити все цивілізовано, через суд.
Нещодавно Петро Антонюк переміг у конкурсі на посаду директора ДП «Радгосп „Колодіївський“, яке проводило Міністерство аграрної політики і продовольства України.
– Претендентів було троє, але саме стратегія, запропонована Петром Володимировичем, нам видалася найбільш реальною і перспективною, – повідомила начальник відділу з питань приватизації та оренди державного майна Департаменту управління державною власністю Міністерства Марія Сатановська. – Ситуацію в Колодіївці контролює перший заступник міністра. Новий закон прописує процедуру розпаювання земель, які не були розпайовані раніше: 85 відсотків землі йде на паї, а п’ятнадцять – до земель запасу сільської ради. Майно ж радгоспу тепер на паї не розподіляється, а реалізується через аукціон.
Паї як марево
Розпаювання землі, якою зможе розпоряджатися повною мірою його держпідприємство, прописав у своїй стратегії Петро Антонюк. Та на шляху до цього ще слід подолати відверте рейдерське захоплення, яке сталося три роки тому з участю головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області.
«Всупереч тому, що землі перебувають у постійному користуванні державного підприємства, обласні земельники надали згоду на розроблення проектів землеустрою щодо їх передання невстановленим фізичним особам, аби вони вели особисте селянське господарство. Таким чином у Державному земельному кадастрі зареєстрували десь півтораста земельних ділянок, – доводить юрист радгоспу «Колодіївський» Владислав Рева. – Ці земельні ділянки переходили з рук у руки, і в грудні минулого року перепродані під об’єднаними кадастровими номерами товариству «АГРО-ЕКО-ГРАУНД». Після привласнення ділянок воно замовило технічну документацію на поділ масиву, який і зареєстровано державними кадастровими реєстраторами».
От, мабуть, для чого були потрібні підписи людей, які посланці «АГРО-ЕКО-ГРАУНДу» збирали у людей по селу. Кажуть (навіть сільський голова ще не знає достеменно), що право власності мають 95 кадиївчан. Володіють, не відаючи про те. Депутати Китайгородської сільської ради (саме в Китайгородську об’єднану тергромаду входить тепер Колодіївка) Тетяна Радійчук і Євгенія Коритнік відіграють роль польових командирів у селянській війні за землю.
– Я сфотографувала витяги з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію речового права і побачила, що державна реєстрація проводилась 21 березня – одночасно з винесенням ухвали суду, в якій вказані ті ж самі кадастрові номери. А в кадастровій карті взагалі дві земельні ділянки під одним кадастровим номером 6822484100:03:001:0210, але з однією площею 84 гектари, тільки розділяє їх 22 земельні ділянки по два гектари, – доповіла людям Євгенія Коритнік.
«Ми й під Кабінет Міністрів поїдемо!»
Поки дві депутатки чогось домагаються, керівництво сільської ради офіційно не долучилося до жодної зі сторін конфлікту. В кабінеті старости села Колодіївка Олени Беззубенко зустрічаємося з керівником служби охорони ТОВ «АГРО-ЕКО-ГРАУНД» паном Олександром. Він приніс два нових ноутбуки для місцевої школи – разом зі старостою пояснили, що попросила шкільна директорка. Як з’ясувалося під час зустрічі з китайгородським сільським головою Юрієм Безродним, соціальної угоди з товариством не складали, то таку благодійність пояснити не просто.
Староста – колишній касир-рахівник Колодіївської сільради – аби не звинуватили її в корупції, попросила Олександра- «Сашу» відразу віднести ноутбуки прямо до школи.
– Ми не можемо керувати симпатіями людей, – прокоментувала Ольга Беззубенко ситуацію. – Одні ведуться на радгосп, інші на «Агроекограунд». А зібрати на схід більше тридцяти чоловік неможливо. Моя позиція – земля повинна оброблятися. На 1907 гектарах колишнього радгоспу ведуть господарську діяльність кілька суб’єктів, і є перспектива залучити кожного до соціальних угод для участі в розвитку села.
Слід сказати, що до пари журналістів біля сільського клубу вийшло чоловік сорок. Десь так само, як на нещодавній звіт сільського голови. Зрештою, їм не складно з огляду на те, що їздили своїм коштом відстоювати свої інтереси на обласні майдани.
«Ми й під Кабінет Міністрів поїдемо! – запевнили люди. – Аби тільки нас почули, допомогли. Зверніться і ви від нашого імені!»
Звертаємося.
Тим часом сесія Китайгородської сільської ради вже прийняла рішення про передачу об’єднаній територіальній громаді державних земель за межами населених пунктів.
– Передача цих земель сільськогосподарського призначення нам, відповідно до графіку, відбудеться у липні. Це близько двох тисяч гектарів, – дізнаємося у китайгородського сільського голови Юрія Безродного. – Сподіваюся, що й жителям Колодіївки зможемо виділити земельні ділянки, як то передбачено законом. Адже це єдине із тринадцяти сіл нашої ОТГ,-де люди залишилися без земельних паїв.
Уже в складі ОТГ фермер Андрій Матюшко, за словами сільського голови, орендуючи 810 гектарів, перераховував у місцевий бюджет 925 тисяч гривень за рік. А з приходом нової агрокомпанії і з судовою тяганиною немає й цього.
Коментарі