Добровольчі батальйони почали створюватися 2014 року у відповідь на російську агресію. Тисячі звичайних українців, кинувши навчання, роботу, бізнес, родини, спочатку вийшли на майдани країни, висловлюючи протест проти антидержавної політики влади, а потім добровільно зі зброєю в руках першими протистояли озброєній до зубів російській армії. Сьогодні, споглядаючи на ті події, можна із впевненістю відзначити одну із вирішальних ролей саме добровольчих батальйонів у відстоюванні територіальної цілісності та суверенітету України.
Загалом у воєнному конфлікті на сході нашої країни брали участь майже 40 добровольчих батальйонів. Переважна більшість із них згодом перетворилася на військові частини силових структур. Тим важливіше це свято, що за шість років війни патріотичні настрої людей згасли, а говорити про війну необхідно. Варто виховувати у підростаючому поколінні любов до України та розуміння патріотизму.
Дата свята вибрана не випадково: 14 березня 2014 року прямо з Майдану перші добровольці відправилися на тренувальну базу в Нових Петрівцях, що під Києвом. Внесок першої хвилі добровольців важко переоцінити, адже професійні військові не були готові захищати свою державу. Добровольчі батальйони дали змогу провести мобілізацію і підготувати професійну заміну добробатам. Багато добровольців першої хвилі загинуло, і віддали вони життя не за себе, а за гідне життя українців та незалежну і успішну Україну.
13 березня напередодні Дня українського добровольця до Хмельницької міської ради запросили добровольців-учасників АТО. Хмельницька міська рада першою в Україні ухвалила рішення про надання статусу бійця-добровольця захисникам країни.
З добровольцями зустрівся міський голова Хмельницького Олександр Симчишин. Хвилиною мовчання вшанували всіх, хто загинув за Україну та в неформальній атмосфері з кавою і чаєм поспілкувалися про проблеми і потреби.
Ворог до війни готувався багато років. Ворог прорахував все. Не прорахував тільки неймовірного українського духу. Реально тоді Українську Державу врятували прості люди, які не вміли воювати і ніколи не думали, що будуть захищати Україну.
Я пам’ятаю весну-літо 2014 року, працюючи чиновником, спілкувався з неймовірною кількістю людей, які приходили і запитували, кому, куди і чим допомогти. Це важко було уявити. Допомагати готові були будь-чим: бронежилетом, грошима чи просто одягом. Пам`ятаю, як хлопці запропонували купити тепловізор. Що таке тепловізор, ніхто не знав. Купили перший тепловізор, а він не для військових, а для теплопостачальних підприємств. З ним не можна рухатися, він має міряти тепловтрати. Є про що згадати. Ми на Майдані пробували запускати перші дрони, які не завжди злітали з першого разу. Але то було неймовірне піднесення. Саме завдяки цьому ворога і зупинили, – згадує Олександр Симчишин.
Міський голова подякував добровольцям за їх внесок у захист України в найскрутніші часи і вручив десяти хмельничанам почесні відзнаки «Воля та мужність». Ще двадцять захисників, які у перші хвилі ротації в 2014-у році вирушили на фронт, отримали матеріальну допомогу та подарунки. Двом родинам добровольців вручені сертифікати і ключі від однокімнатних квартир.
Допомогу добровольцям і учасникам АТО і ООС Хмельницький міський голова вважає обов’язком влади.
Коментарі