Якщо запитати у хмельничан, як вони уявляють наше місто в майбутньому, то думки звичайно різняться. Одні уявляють його більш сучасним, комфортним, з чистими вулицями, місто яке стрімко розвивається. Інші воліють бачити місто спокійним, «розумним» та знову ж таки комфортним для життя. Місто, у якому більшість електричного транспорту, багато велодоріжок і тільки чисте повітря. Багато хто ставить знак рівності між містом «розумним», сучасним і містом зеленим.
В чому думки збігаються, так це у кількості зелені у рідному Хмельницькому. І наше місто, порівнюючи з іншими містами України, хоч і займає перші місця щодо кількості зелені, втім, також потребує озеленення. Адже всі знають про позитивний вплив зелених зон на життєдіяльність міста. Дерева позитивно впливають на клімат. Саме завдяки зеленим насадженням ми і маємо чисте повітря. Шкідливі гази поглинаються рослинами, а бруд і пил осідають на листях, стовбурах та гілках. Крони дерев не лише створюють тінь, захищаючи людей від прямих сонячних променів, та знижують температуру повітря, особливо в спекотні дні, але й поглинають до 25% звукової енергії, створюючи для мешканців будинків комфортні умови проживання. Та й ніхто не сперечатиметься, що там-де багато дерев, кущів та іншої різноманітної зелені покращується здоров`я.
Такої ж думки і влада міста Хмельницького. Отож і підтримала акцію «1 мільйон дерев за 24 години», яка відбудеться 20 березня у рамках Всеукраїнського проєкту «Озеленення України». Хмельницький першим з міст України долучився до участі у проєкті, підписавши відповідний Меморандум з організацією «CEO Club Ukraine».
Як тільки я почув про проєкт, то вирішив, що ми одразу долучимося, адже це надзвичайно правильна ініціатива. Фактично, з 2016 року ми висадили в Хмельницькому близько чотирьох тисяч зелених насаджень по різних локаціях. За цей час відвели 140 гектарів під парки та сквери. Ми хочемо, щоб Хмельницький був справді зеленим містом, адже чим більше зелених насаджень, тим комфортніше людям жити, — розповів міський голова Хмельницького Олександр Симчишин.
«Закликаю усіх хмельничан долучатися, адже це справа не лише органів влади, але й кожного мешканця міста», — зазначив Олександр Симчишин
Підписавши Меморандум, місто взяло на себе зобов’язання висадити 10 тисяч дерев за добу. Але важливо не просто висадити дерева, а й упродовж року зробити все можливе, щоб вони прижилися і потім багато років росли та приносили нам користь.
До акції долучатимуться навчальні заклади, промислові підприємства і ОСББ, тим самим зробивши свій внесок в озеленення рідного міста.
Координуватиме роботу волонтерів управління екології та контролю за благоустроєм міста Хмельницької міської ради.
Така масштабна акція в Хмельницькому проводитиметься вперше. Тож,
- Чи готові наші комунальники до такого виклику?
- Як і-де відбуватиметься висадження дерев?
- Хто може долучитися до акції?
Ми запитали у «головного еколога» Хмельницького — керівника управління екології та контролю за благоустроєм міста Олександра Лукова. 
Олександр Луков, керівник управління екології та контролю за благоустроєм міста Хмельницького
— 10 000 дерев має бути висаджено в Хмельницькому. Чому саме 10 000? Яка взагалі потреба дерев для Хмельницького?
Цього року ми планували висадити в місті близько 5-6 тисяч молодих дерев, але й цього для нашого міста замало. Ми підписали Меморандум, яким зобов’язалися висадити 10 000 дерев. 10 тисяч — це прийнятна кількість для міста. А от висадити їх за 24 години буде не так вже й просто.
І якщо 10 тисяч саджанців ми зможемо закупити, залучивши ресурси кількох лісгоспів області, то для того, аби їх висадити, потрібно буде залучити і організувати роботу близько 3000 людей.
Хмельницький на сьогодні і досі залишається одним з найзеленіших міст. Якщо відкинути методологію, за якою свого часу визначали кількість дерев на одного мешканця (брали до уваги зелені насадження тільки в парках і скверах) і порахувати всі дерева, то в місті буде значно більше за норму. Але варто зазначити, що більшість дерев вже підійшла до 70-80 річного віку. Такі дерева не сьогодні-завтра стануть «аварійними» і їх масово потрібно буде зрізати, адже такі дерева вже віджили свій вік. Ми вже зрізали більше 2 тисяч таких дерев і кожного року буде потреба зрізати їх надалі. А от щоб виростити нові дерева, потрібні роки. Саме тому така ініціатива актуальна для нашого міста.
Аби вкластися в терміни, ми порахували скільки в нас в місті є багатоповерхових житлових будинків – 1500, долучиться до акції десь 1200. А більшість зрізаних дерев – саме на прибудинкових територіях. Тому, щонайменше, прибудинкові території потребують висадження додатково від 3 до 5 дерев, а це загалом біля 6 000.
— Який ефект очікуємо від акції?
Ми маємо привернути увагу до відновлення екосистеми країни. Це також певний розвиток екологічної свідомості хмельничан. Згуртувати тисячі містян навколо гарної ідеї задля суспільного добробуту – гідний результат.
А от щоб відчути ефект, коли кожне висаджене деревце почне вносити свій вклад у боротьбу зі спекою чи то брудом, має пройти років зо п’ять. Тож користуватися цим вже буде наше підростаюче покоління.
— Якщо хмельничани вирішать долучитися до акції «1 000 000 дерев за 24 години». Що вони мають зробити в першу чергу? Як взагалі плануєте залучити таку кількість людей?
Не всюди і не будь-яке дерево можна і потрібно садити. Крім того, варто ще знати, як правильно це зробити. Тому наше управління визначилося з оптимальними сортами дерев, місцями їх висадження та кількістю. Буде кілька категорій таких локацій: громадські місця, вздовж проїжджої частини вулиць, території організацій, установ, підприємств та прибудинкові території.
Зрозуміло, що на території організацій підприємств і установ, а це, садочки, школи, лікарні тощо координуватимуть роботу представники цих закладів. Вздовж проїжджої частини висаджуватиме комунальне підприємство «БРЕД», в громадських місцях – комунальники підприємства по зеленому будівництву і благоустрою міста (Зеленбуд) і волонтери, а от на прибудинковій території ОСББ та управляючі компанії організовуватимуть мешканців багатоповерхівок.
З нашої Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії очікуємо залучити тисячу студентів-волонтерів, також допомагатимуть і курсанти Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького. Але будемо вкрай потребувати ще 1200 волонтерів з числа місцевих мешканців.
В найкоротший термін потрібно буде провести чимало роботи: спочатку викопати саджанці в лісгоспах, завантажити у вантажівки, перевезти до міста і розподілити по локаціях. Далі висадити і полити. А потім облікувати дерева.
Тож просимо усіх бажаючих звертатися у робочі дні з 8 до 17 години за телефонами управління: (0382) 65-71-76 та (0382) 65-65-90.
Необхідно буде повідомити Ваше прізвище, контактний телефон, район проживання та готовність: висаджувати дерева в дворі своєї багатоповерхівки чи в громадському місці, наявність чи відсутність свого посадкового матеріалу (саджанці) та садового інструменту (лопати, відра) тощо. Після опрацювання дзвінків, буде повідомлено подальший порядок дій.
Ми повинні уникати таких ситуацій, яка була на Озерній, коли мешканці з власної ініціативи масово висадили дерева, а згодом виявилося, що вони посадили їх …на теплотрасі. Також не можна садити дерева під високовольтними лініями електропередач. Там доросле дерево не повинно бути заввишки 3-4 метрів. Є й інші обмеження.
— Які сорти саджанців варто саджати для того, щоб вони краще прижились в нашому місті?
Не зважаючи на те, що найкраще «міське» дерево за своїми характеристиками це тополя, адже за рік «збирає» на себе 51 кг бруду і пилу та має глибоке коріння, що запобігає вимиванню ґрунтів, і поглинає в себе велику кількість стічної води, люди, як правило, не симпатизують їм. Також через зміну клімату знижується рівень ґрунтових вод. Тож з огляду на високу здатність виживання в містах, стійкість до захворювань та можливість збирати бруд (від 10 до 12 кг на рік), робочою групою було прийняте рішення масово висадити липу дрібнолисту, клен та дуб. Від висадки каштанів та ясеню категорично відмовляємося через високий ступінь захворюваності, а от хвойні дуже примхливі через те, що вся коренева система зверху.
На прибудинковій території хмельничани часто полюбляють висаджувати плодові дерева. Якщо хтось проявить таку ініціативу, фахівцями це не вітається, але й заперечувати проти висадки таких дерев не будуть. Добре приживаються яблуня, вишня, алича.
— Чи потрібно дотримуватися певних правил висаджування молодих дерев? Адже щоб дерева не загинули, ґрунт має пройти підготовку, при посадці має бути дотримання відповідних норм? Хто цим має опікуватися?
В місцях, визначених для масової посадки, будуть спеціалісти управління і Зеленбуду, які надаватимуть фахові консультації, а от хто саджатиме самостійно на прибудинковій території, можуть отримати консультацію за вказаними телефонами. Зазвичай, викопується ямка 60 на 60 см і 60 см в глибину. Потім на дно підсипається рихла земля 15-20 см і тоді вже ставиться і присипається землею деревце. Одразу потрібно полити, досить буде одного відра води.
— Якщо саджанці видають, то-де можна їх отримати? Якщо саджанці хмельничани купують самі, чи можна розраховувати на компенсацію вартості від влади?
Навряд чи хмельничани зможуть купити саджанці липи, клена чи дуба на базарі. Для цього прийдеться звертатися до лісгоспів. Згодом ми підготуємо адреси, за якими можна придбати саджанці. Купляти можна 1-2 річні дерева. Очікуємо, що коштуватимуть вони 20-40 грн. А також будуть місця,-де видаватимуть саджанці безкоштовно. Але, якщо ви куплятимете саджанці самі, механізму компенсації не передбачено.
— Де саме потрібно висаджувати деревця? Це будуть спеціально визначені локації чи містяни можуть визначати місця для висаджування дерев за своїм бажанням?
За своїм бажанням можна буде висаджувати дерева лише на своїй прибудинковій території.
— Чи можуть хмельничани запропонувати своє бачення щодо розміщення цих насаджень? І як вони це можуть зробити?
Можуть запропонувати, але ресурс і час обмежений, більшість локацій вже визначена, тож, можливо, що ця інформація буде вже використана наступного разу.
— Акція дуже хороша. Але після урочистого проведення цієї акції дуже хотілося б, щоб ці посаджені дерева і надалі росли, і радували нас своєю красою та свіжим повітрям. Не хотілось би, щоб зусилля містян аби Хмельницький став зеленішим були марними. Хто після 20 березня має доглядати за цими саджанцями?
Після висадки дерев за ними ще зо два місяці потрібно буде доглядати – поливати відром води раз на тиждень, але, звісно, брати до уваги яка погода.
В громадських місцях саджанці доглядатимуть комунальники, а от на прибудинковій території, думаю, що управляючі компанії та ОСББ вирішать це питання з двірниками: раз на тиждень полити 2-5 дерев протягом 2-х місяців – це не є проблемою.
Так вже сталося, що не зайве буде і приглядати за тим, аби такі дерева не ламали. Зазвичай, ці породи дерев не крадуть, але сам не раз був свідком, коли підлітки, чи навіть дитина 5-6 років іде газоном і просто надламує верхівки саджанців, які потрапляють під руку. Тут вже, мабуть варто батькам звернути увагу своїх дітей на таку поведінку.
— Чи будуть ставитися на облік усі посаджені молоді деревця?
Ми розглядаємо варіанти, як би це можна було зробити.
— Чи є статистика, скільки з висаджених дерев все ж таки прижились і зараз нас радують своєю зеленню?
Так. Зокрема ми відслідковували статистику висаджених дерев вздовж доріг. Виживає біля 20% саджанців, адже є багато факторів: загазованість, сіль, якою посипають дороги, тощо. Тож, щоб в Хмельницькому дійсно згодом зазеленіло 10000 дерев, варто таку акцію проводити років 5 поспіль.
— Людина, як правило, якщо зробила гарну справу, а висадити дерево – це гарна справа, певний час наглядає за деревцем. Якщо сталась така ситуація, що дерево знищили чи, наприклад, вкрали. Як в такій ситуації діяти?
Ніяк. Якщо ви не зафіксували хулігана, який зламав дерево, наприклад, на відеокамеру у дворі, то звертатися до правоохоронців – марна справа. Ніхто цим не займатиметься. В нас була ситуація, коли в Дендропарку знищили кілька дерев, так правоохоронці затребували «паспорт» на ці дерева: скільки їм років, яка їхня цінність, чи справді вони тут росли, коли саджали тощо. Деревам цим по 70-80 років, висаджувалися ще за радянської влади у 1950-60 роках, тож такої «біографії» дерев надати їм не змогли. Вони відмовилися братися за цю справу.
— Чи є передбачена законом відповідальність за знищення дерева?
Так, є адміністративна відповідальність – штраф від 340 до 1360 грн. Плюс екологічна інспекція може нарахувати відшкодування, виходячи з віку, товщини стовбуру і породи дерева. А це можуть бути чималенькі суми.
До речі, «Муніципальна дружина» має повноваження складати протоколи на таких порушників. Потім справа передається на адмінкомісію і там вже можуть призначити сплатити штраф. Але, на мою думку, краще заставити таку людину посадити самому кілька дерев.
Олег Кравчук
Отож, шановні читачі, якщо у вас виникло бажання приєднатися до запланованої акції і згодом побачити, як розквітає Хмельницький та Україна в цілому (адже до акції приєдналася вся Хмельницька та інші області), пропозиції від підприємств, організацій, громадян та громадських об᾽єднань щодо участі у проєкті можна надсилати на електронну адресу: Nyvan.fxbzbebxubin@tznvy.pbz, або за телефонами (0382) 65-71-76 та (0382) 65-65-90.
Коментарі