Російська воєнна агресія принесла біль і трагедію в українські сім’ї. Мільйони наших співвітчизників були змушені покинути свої домівки у пошуках безпечного місця. Багато хто місцем прихистку обрав Білогірську громаду (член Асоціації міст України в Хмельницькій області). «Ми – українці сильні, ми єдині і поки наші воїни боронять нас від ворога на передовій, наш обов’язок турбуватися про їх сім’ї і бути надійним тилом» — так розпочав розмову із нами селищний голова Білогір'я Василь Мельник.
Білогірська громада прийняла більше 2 500 внутрішньо переміщених осіб, крім того – близько 600 осіб зупинялись тут у перший тиждень війни транзитом на ніч або на добу-дві, проїжджаючи повз громаду на захід нашої країни. Здебільшого це жителі столиці та Київської області. Жителі населених пунктів громади, що прилеглі до траси Н-02, надавали прихисток у своїх домівках.
«Приємно відзначити, що для більшості мешканців нашого краю не має поняття „чужого горя“. З перших днів війни проти «сусіда», окрім збору допомоги для Збройних сил України, проводиться збір речей і для жертв військової агресії. Багато хто, при можливості, надає вільне житло для переселенців, справжня щедрість й згуртованість нашої громади та волонтерів проявляється в надані гуманітарної допомоги, яка оперативно передається сім'ям, що потребують. Окремий вклад зробив римо- католицький монастир, на чолі з отцем Павлом, у селищі Білогір’ї, що цілодобово приймав у себе тих, хто потребував» — розповів селищний голова.
У перші тижні війни телефон відповідальної за розселення ВПО у громаді, в прямому сенсі, обривався від дзвінків власників домоволодінь з пропозиціями щодо надання своєї допомоги у цьому. Заклади комунальної власності громади теж до сьогодні приймають вимушених переселенців, але в порівнянні з приватною сферою кількість заселених відносно невелика.
На сьогодні переселенці неодноразово отримували гуманітарну допомогу, як продуктові набори, так і засоби гігієни, підгузки, дитяче харчування, бувають навіть іграшки.
З перших днів війни у громаді активно розпочався збір допомоги, як для військовослужбовців, так і для тимчасово вимушених переселенців. Василь Мельник підкреслює, що найбільше допомоги, без перебільшення, було саме від мешканців громади. Консервації, тушонка, овочі, одяг, взуття, навіть тютюн, все це безперебійно надходило до тимчасового складу селищної ради для військовослужбовців та переселенців. Працівники одного з відділів ради в позаробочий час крутили сигари з тютюну та естетично оформляли зовнішній вигляд сигаро-блоків для військовослужбовців з Білогір’я. Заклади освіти та культури готували патріотичні дрібнички (брелки, обереги тощо), плели маскувальні сітки.
«Маскувальні сітки – це збережені життя. Як би пафосно це не звучало, але це дійсно так. Надійне маскування дозволяє не тільки приховати техніку, а й дає можливість маневрувати та перегруповуватися непомітно для ворога. Враховуючи потребу Білогірська громада спільно з Фондом «Ростемо Разом» передала необхідне камуфляжне покриття одній з ОМБр, які зараз ведуть бойові дії на сході держави» — підкреслює очільник громади.
Окрім місцевих мешканців та волонтерів не залишилися осторонь багато європейських країн. Зокрема, отримували гуманітарну допомогу з Франції у вигляді засобів гігієни, медикаментів, одягу та інших речей, які оперативно адресуються сім’ям постраждалим від російського вторгнення за їх запитом.
«Чужого горя не буває. Наша сила в єднанні! Приємно відзначити, що вихідці з білогірського краю, які постійно проживають за кордоном в міру можливостей теж надавали допомогу ВПО. Цільову допомогу вимушеним переселенцям надавали ГО» Інститут соціальних інновацій та розвитку», ГО «Закарпатське військово-патріотичне об’єднання „КАРПАТСЬКА СІЧ“, БФ «World Center Kitchen», районна військова адміністрація та ще багато інших. Кожна допомога, кожен крок наближає нашу країну до перемоги. Разом ми сила!» — підсумував селищний голова Василь Мельник.
Коментарі