Журналісти «АКТУАЛЬНО» взяли інтерв’ю в правозахисника, що довів у Європейському суді з прав людини незаконність заборони на купівлю та продаж в Україні с/г земель.
Чому Україна зобов’язана виконати рішення Європейського Суду з прав людини щодо відміни мораторію, які запобіжники врятують «молодий земельний ринок» від спекулянтів, чи впливають помилки в кадастровій карті на впровадження земельної реформи — про це нам розповіли Михайло Тарахкало, директор Центру стратегічних справ Української Гельсінської спілки та Денис Нізалов, директор проекту Світового Банку «Підтримка прозорого управління земельними ресурсами в Україні».
— Це обов’язок України виконати рішення ЄСПЛ чи лише рекомендації?
Михайло Тарахкало, директор Центру стратегічних справ УГСПЛ
Україна зобов’язана виконувати рішення Європейського суду з прав людини у кожній справі, стороною якої вона є. Адже ще у 1997 році ратифікувала Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод, чим визнала положення міжнародного договору частиною національного законодавства.
Особисто я не бачу жодних причин, щоби відтягувати виконання цього рішення, адже тут мова іде про відновлення справедливості, відновлення прав власників на землю шляхом зміни Законодавства у розумні строки. Натомість відкладання цієї проблеми «на потім» призведе до того, що кожен землевласник, конституційні права яких порушені, а це на сьогодні 6,9 млн осіб, можуть звертатись до суду за компенсацією. Процедура звернення до суду з цього питання дуже проста, юристи Української Гельсінської Спілки підготують зразок позовної заяви для усіх бажаючих. Навіть якщо виплати будуть у розмірі кількасот євро — для бюджету України це будуть величезні гроші. Я представляв інтереси землевласників у Європейському суді по справі «Зеленчук та Цицюра проти України» для того, щоби права землевласників всієї України були відновлені.
— Якщо мораторій знімуть, то які перші кроки і протягом якого часу мають відбутись для підготовки ринку землі — інвентаризація, прийняття нормативних актів, підготовка спеціалістів тощо?
Денис Нізалов, директор проекту Світового Банку «Підтримка прозорого управління земельними ресурсами в Україні»
Земельна реформа – це не лише скасування мораторію. Багато інших змін як на технічному так і на нормативно-правовому рівні відбуваються вже сьогодні і є обов’язковими не лише для ринку, а узагалі для прозорого управління земельними ресурсами та захисту прав власників, користувачів, місцевих громад та держави.
Наприклад, інвентаризація державних та комунальних земель є важливим елементом боротьби з корупцією та поповнення бюджету, але до ринку приватних земель та відновлення порушених прав людини щодо власності на землю цей захід не має прямого відношення. Цей процес відбувається вже сьогодні і відбуватиметься паралельно із створенням ринку протягом декількох років.
Більш того, ринок земель не с/г призначення та окремих категорій с/г земель вже активно функціонує, для цього вже створена нормативно — правова база та інфраструктура. На цьому ринку немає ажіотажу.
Тож для запровадження ринку земель треба визначити запобіжні заходи, які з одного боку мають запобігти надмірній концентрації земель в одних руках та притоку спекулятивного капіталу на ринок. А з іншого боку — захистити права власників та рівний доступ до капіталу тих, хто бажає придбати землю. Важливу роботу в напрямку прозорості та захисті прав власників вже проводить Міністерство юстиції в рамках програми «Я маю право» та системи безкоштовної юридичної допомоги, яка діє в усіх районах та містах України.
Щодо думки, що земельний ринок неможливо відкривати без 100% наповнення кадастру — це неправда. Справа в тому, що жодна офіційна транзакція не може відбутися без такої реєстрації, тому ринок навпаки стимулюватиме наповнення кадастрової карти і стимулюватиме власників офіційно реєструвати свої права на землю. В багатьох країнах ринки землі функціонують із значно меншим наповненням кадастру ніж в Україні.
Ще одна сфера, яка по-справжньому розвинеться під час діючого ринку землі — це розвиток банківського кредитування, яке створить рівний доступ до фінансування і стимулюватиме подальший економічний розвиток села. Адже, поки немає ринку землі та правил її обігу — банки не можуть розробити фінансові інструменти підтримки фермерам. Це стосується перш за все малих фермерів, які обробляють до 300-400 га. Зазвичай, банки не розглядають таких фермерів як привабливих клієнтів. Стандартний інструмент, який працює в усьому світі для них — це надання часткового гарантування кредитів. Роботи над створенням цього інструменту вже проводяться Міністерством аграрної політики, Міністерством економічного розвитку та Міністерством фінансів. Реалістичним є створення такого інструменту до кінця поточного року і це має бути зроблено незалежно від створення ринку землі.
Підводячи підсумок, крім прийняття закону про обіг, інших умов для відкриття ринку сільськогосподарських земель немає. Елементи інфраструктури, які покращать функціонування цього ринку створюються вже зараз.
— Що робити, якщо підтвердяться прогнози щодо того, що є великі «накладання» земельних ділянок одна на одну, що, у свою чергу, спонукатиме багато спірних конфліктів?
Це питання не прогнозів, а кропіткої роботи із виправлення помилок в Земельному Кадастрі. Ніхто крім власника не може подбати про захист власних прав на землю. Тому те, що необхідно робити власникам, які дбають про свої права це перевірити чи зареєстровані їх ділянки у Кадастрі та чи не містить інформація про їх ділянки помилок у Кадастрі. У разі наявності таких помилок, треба звертатися до Кадастру із заявою про виправлення. Це треба робити вже зараз і не залежно від зняття мораторію, бо саме ці проблеми є причиною конфліктів стосовно оренди землі сьогодні.
— У розпорядженні редакції АКТУАЛЬНО є договори,-де селянин майже віддав свою землю аграрію. Прописуються певні умови аби захистити багаторічну роботу аграрія від збитків, а в результаті власника позбавлять права розпоряджатися землею навіть після закінчення договору. Як бути з цим і чи не відійде ця земля аграріям за подібними договорами?
Така ситуація є наслідком мораторію і відсутністю прозорого ринку земель. Замість того, щоб у прозорий спосіб купити або продати земельну ділянку, за ринковою ціною — землевласники і агровиробники мають вдаватися до різних схем обходу мораторію. Звісно, ці схеми використовують і ті, хто хоче ошукати власника. Якщо договір вже підписаний — то без кваліфікованої юридичної допомоги не обійтись.
— Сьогодні держава гарантує кожному громадянину безкоштовно до 2 га землі. Але є ті, хто так і не отримає її з різних причин: обробляв десятиріччями, але віддали іншому, не вистачило і т.д. Чи можуть ці люди звертатися до судів, в тому числі іноземних з приводу компенсації через те, що держава не змогла (або не може у зв’язку з тим, що вільної землі вже немає) забезпечити реалізацію цього права?
На жаль, земля — це обмежений ресурс і звернення до міжнародних інституцій не збільшить її кількість. Тому ті, хто за більш ніж 20 років не скористався своїм правом вже зробили свій вибір. Загалом, безкоштовна приватизація землі є одним з найбільших елементів корупції у сфері земельних відносин. Тому механізм безоплатної приватизації необхідно терміново переглядати. Звісно, є категорії громадян, яким держава може продовжувати передавати землю безкоштовно. Це перш за все ветерани АТО, колишні працівники колгоспів, власники нерухомого майна або фермери, що отримали землю у постійне користування ще у 1990 х. Для всіх інших категорій громадян безоплатна приватизація має завершитися. Подальше роздержавлення має відбуватися виключно через прозорі земельні аукціони.
Олег Кравчук
Редакція АКТУАЛЬНО висловлює подяку Київській школі економіки (KSE), за сприяння у підготовці матеріалу
Коментарі