У задоволенні позову відмовити – таке рішення ухвалив Шепетівський міськрайонний суд у справі за позовом про виключення з актових записів про народження відомостей про позивача як про батька двох дітей відповідачки.
Свій позов чоловік обґрунтував тим, що під час сварки ексдружина сказала, що не він батько їхніх синів 2005 р.н. та 2011 р.н. І оскільки зараз він сумнівається щодо біологічного батьківства цих дітей, просить суд виключити з документів відомості про нього як про їхнього батька.
Суд призначив у справі молекулярну генетичну експертизу для встановлення батьківства позивача щодо обох дітей.
Після висновків експерта чоловік подав до суду заяву про відмову від позовних вимог в частині щодо молодшого сина. Суд закрив провадження у справі в цій частині.
Щодо старшого сина чоловік позов підтримав та сказав, що колишня дружина ввела його в оману: він не є батьком хлопця, тому не повинен платити аліменти на його утримання.
Відповідачка, мати дітей, підтвердила, що позивач – не біологічний батько її сина 2005 року народження, однак на час укладення шлюбу у 2011 році позивачеві про це було відомо й саме він ініціював змінити прізвище й по батькові дитини на його. Каже, що ексчоловік оспорює батьківство, бо не хоче платити аліменти на утримання дітей, оскільки створив нову сім’ю.
Суд звертає увагу, що особа, записана батьком дитини, котра в момент реєстрації свого батьківства знала, що не є її батьком, не має права оспорювати батьківство (частина 5 статті 136 Сімейного кодексу України).
«Судом встановлено, що [син] 2005 року народження, народився не в шлюбі між сторонами та позивач не є його біологічним батьком. На час реєстрації батьківства позивачу було відомо про те, що він не є батько дитини. Відтак, він не має права оспорювати своє батьківство відносно [неї]», – ідеться у рішенні суду.
Рішення ще не набрало законної сили та може бути оскаржене до апеляційного суду.
Коментарі