Чому під час найжорстокіших обстрілів і блекаутів пише найсвітлішу музику? Якою залишиться російсько-українська війна в музичному доробку нашої країни? А також – як живе під час повномасштабного вторгнення? Про все це відомий український композитор, піаніст-віртуоз Євген Хмара розповів ведучій Анастасії Даугуле в програмі «Моя історія».
– Євгене, ми знаємо вас як легендарного композитора-інструменталіста: ви грали в букінгемському палаці і в Білому домі, ми бачили вашу віртуозну гру на двох фортепіано одночасно. Але сьогодні хочу вас запитати не про цікавинки з вашого музичного життя, а про те, як змінилося ваше життя з початком повномасштабного вторгнення?
– Я вірю в те, що музика – це енергоінформаційна субстанція в нашому просторі, яка здатна коливати повітря фізично і звучати при певному хімічному складі атмосфери. Вірю в те, що музика не створюється мозком. Для мене це зцілювальна магічна паличка, а також те, що дає багато віри. 24 лютого 2022 року я подумав, що більше ніколи не зможу грати. Однак згодом усе змінилося: я вийшов у прямий ефір у соцмережах і грав! Люди, які слухали цю музику в укриттях, подарували мені найбільшу віру в те, що музика має жити.
Музика має неймовірну силу. Тобто, це не просто звуки, а, дійсно – ліки. Я, навіть, так би сформулював: музика – це найдешевший спосіб психотерапії. Коли ми переживаємо стрес, музика найшвидшим способом здатна відновити структуру нашої цілісності. Слухайте музику в складні моменти, бо це серйозний інструмент.
– Якщо музика – це ліки, то ви – фармацевт чи алхімік?
– Я не вважаю, що її створюю. Дякую господу Богу за можливість чути цю музику. Дуже багато музики, наприклад, приходить до мене уві сні. Іноді зранку, навіть, починаю перепитувати друзів: може, ця музика вже існує, а я десь її почув і забув? Коли виявляється, що всі чують мелодію вперше – це означає, що прийшло щось новеньке.
– За всю історію людства багато музикантів рефлексували на тему війни. А як ви пропускаєте крізь себе досвід війни, у який тип музики переплавляєте?
– 24 лютого – дуже потужна межа в житті, яка почала приносити іншу музику. Парадокс полягає в тому, що найбільша кількість світлої музики прийшла до мене саме під час війни. Утворилися умовні терези,-де з одного боку – біль і страждання українського народу, а з іншого – світло, музика. Музика жила під час усіх воєн на планеті. Я переконаний, що вона допомагала людям переживати ці складні моменти.
– У вас є проект Open Ukraine by music, де ви вивозите свої шикарні інструменти і граєте на них в реальних українських природних локаціях…
– Інструментальна музика – це мова, яка зрозуміла в усіх куточках нашої планети. Вона може розказати й показати нашу Україну. Повірте, досі є багато країн, які не до кінця розуміють, що ми і хто ми. А ми, українці, настільки різноманітні, різнокольорові за енергіями, але в той же час – ми не бажаємо нікому зла.
Сприйняття України за кордоном, насправді, відбувається за рахунок трьох речей: спорт, арт і кухня. Нам дуже важливо показувати себе. І це про стратегічне питання впізнаваності України в світі. Я переконаний, що над цим треба працювати.
– Ви відчули себе більше громадянином країни під час війни?
– Я завжди відчував себе українцем. В мене були потужні пропозиції за кордоном, контракти з багатьма нулями. Але я відмовлявся. Мені цікаво розмовляти українською мовою, бути належним своїй країні. Тому для мене не змінилось відчуття України. Я її любив, люблю і буду любити. І я дуже вірю в те, що ми друкуємо реальність навколо нас. Тому наші думки, молитви, донати, відчуття добра і світла створює реальність. І якщо ми всі в унісон будемо це робити, то наблизимо нашу перемогу і досягнемо миру.
– У вас троє маленьких дітей. Це величезна радість і, водночас, зараз це є підставою для немобілізації. Ви розглядали для себе, варіант долучення до Збройних сил?
– Я вважаю себе частково мобілізованим. Чому? Бо 95 відсотків моєї діяльності – це благодійні виступи на передовій, у госпіталях, збір грошей на медичне обладнання. Кожен є пазликом нашої України, кожен має робити все можливе для перемоги.
– Розкажіть про свою програму реабілітації військових. Ви стверджуєте, що музикою можна вилікувати психологічне навантаження наших військових після бойових дій…
– Слово «вилікувати» тут, можливо, не зовсім коректне, це більше про точку збирання, налаштування частоти. Я називаю цю програму музичною терапією. Музика допомагає військовим і цивільним проживати ті чи інші моменти, відновлюватися. Музика, як сеанс психотерапії, здатна відкривати такі потаємні куточки душі,-де наш мозок ставить надійний захист… Тому я переконаний, що музика це один з інструментів, який допомагає прийти до себе.
– В чому джерело вашого натхнення? Порадьте глядачам якийсь практичний лайфхак від Євгена Хмари – рецепт життєстійкості.
– Потрібно рухатись за своїм призначенням, йти за своїми мріями. Саме мрія – це найпотужніша рушійна сила нашого життя.
Коментарі