У Львові в центрі UNBROKEN проходить реабілітацію Захисник із Хмельниччини, який втратив обидві ноги внаслідок влучання ворожого дрона. Чоловік прагне якомога швидше стати на протези та повернутися до своєї улюбленої справи- догляд за кіньми. Про це повідомили у пресслужбі.
40-річний Володимир Змерзлий ким тільки не працював у рідному селі Маліївці, що на Хмельниччині. Ковалем, охоронцем та конюхом при Палаці Орловських – одному з найкращих на Поділлі. Мав чоловік і власного коня. Коли почалася велика війна, вирішив покинути улюблену справу, все рідне йому і подався до війська. Приєднався Володимир до 3-ї окремої танкової бригади,-де 2,5 роки служив водієм-електриком. Важке поранення отримав торік у вересні – на Харківщині.
— Того дня була дуже погана погода, сильний вітер на посадці, і я просто не почув як до мене наблизився дрон. Вийшов з бліндажа і відразу відчув удар. Я впав і вже не зміг піднятися. Бачив, що ноги на місці, але розумів, що від них майже нічого не залишилося, – пригадує Захисник.
Захисника доправили евакуаційним потягом до Львова – у Центр UNBROKEN. Медики зробили все можливе, аби врятувати ноги пацієнта. Однак ураження були надто важкими: відкриті переломи великогомілкової та малогомілкової кісток обох нижніх кінцівок з масивними дефектами м’яких тканин і кісток, які неможливо відновити. Тож, на жаль, хірурги були змушені виконати ампутацію обох ніг.
Нині Володимир проходить реабілітацію та готується до подальшого протезування.
— З Володимиром я працюю з місяць. Він вже навчився пересідати з ліжка на підлогу і навпаки. Нині ми багато уваги приділяємо зміцненню м’язів, поліпшенню рівноваги та балансу під час сидіння, щоб пацієнт міг утримувати рівновагу навіть будучи без протезів на рівній поверхні,- розповідає фізичний терапевт Андрій Новосад.
Після завершення протезування та реабілітації Володимир повернеться зі Львова до рідних Маліївців,-де на нього чекають дружина, син і дочка. Чоловік мріє, що зможе знову доглядати за кіньми.
— На жаль, коли я пішов у військо, нікому було доглядати за моїм конем і ми мусили його продати. Я сподіваюсь, що зможу впевнено стояти на своїх нових ногах і, можливо, одного дня знову наважусь купити собі коня!, — каже Володимир.
Коментарі