Вівторок, 24 квітня 2018

Аналітика, Погляд, Поділля, Розслідування

Партійні скарби: хто заплатить за продовження цирку під куполом Верховної Ради?

За гучними скандалами з приводу е-декларацій і обговорення можливості підвищення заробітної плати до 3200 грн. мало хто звернув увагу на те, що в країні розпочалося фінансування політичних партій з державного бюджету. З огляду резонансу е-декларування, цей крок виглядає не менш зухвалим і суперечливим. Що він дасть: останній цвях в труну олігархів і знущання над українцями чи чергове здирництво з і так вже безпорадних людей, ми спробували розібратися. Але в будь-якому разі, усі ми знову відкриємо свої гаманці.

11.11.2016, 15:28

І так, ще 8 жовтня 2015 року Верховна Рада України проголосувала за закон №2123-а «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо запобігання та протидії політичній корупції», чим надала  старт фінансуванню партій із державного бюджету вже з 1 липня 2016 року. Гроші отримуватимуть всі політичні організації, які подолали 5% бар’єр на минулих парламентських виборах. А це: “Народний фронт” (22,14%), “Блок Петра Порошенко (21,81%),  “Об’єднання “Самопоміч” (10,97%), “Опозиційний блок “ (9,43%), Радикальна партія Олега Ляшка (7,44%), Всеукраїнське об’єднання “Батьківщина” (5,58%). Після наступних (чергових парламентських виборів) бар`єр опуститься до 2%. До речі, не зважаючи про гучні заяви від Оппоблоку і Олега Ляшка про відмову від державних грошей, офіційно ніхто не відмовлявся. Тож фінансування розпочалося «по плану». Загалом за 3-й і 4-й квартали 2016 року ці партійні організації отримають 391 млн. гривень.

%d0%b2%d0%b8%d0%b1%d0%be%d1%80%d0%b8

ХТО І СКІЛЬКИ ЗАПЛАТИТЬ  ПОЛІТИЧНИМ ПАРТІЯМ

Звідки і чому саме така сума, спитаєте ви? Все дуже просто: згідно Закону, кожен виборець, що прийшов на дільницю, «поклав» на вівтар політики 2% заробітної плати (мінімальної). Зараз це біля 14 грн на рік. При збільшенні мінімальної зарплатні до 3200 грн, такий внесок складе вже 64 грн. Причому більшість цих грошей не обов‘язково дістанеться тій політичній силі, за яку ви проголосували, а тій, яка набрала більше голосів. Якщо ж ваша політсила не подолала і 2% бар‘єр, то вона взагалі не отримає ні копійки. Ці гроші підуть на фінансування інших політсил, що пройшли до парламенту і розподіляться пропорційно набраних голосів. Крім цих грошей, партії можуть отримувати і внески від фізичних і юридичних осіб. Але ці внески не мають перевищити протягом року 400 і 800 мінімальних зарплат відповідно від кожної такої особи. Не можна отримувати кошти від державних/комунальних підприємств і від іноземців та іноземних компаній (тобто тих, які зареєстровані за кордоном, або мають кінцевого беніфеціара громадянина іншої країни. А за результатами виборів партіям-переможцям буде компенсовано з бюджету країни суму, яка дорівнюватиме 100 000 мінімальних зарплат. При «мінімалці» 3200 кожна така партія отримає по 320 млн. грн додатково. Якщо, як і цього разу, пройдуть 6 партій, до виплати буде біля 2 млрд. грн. (до  речі, в Україні налічується 350 політичних партій. 200 з них вже подали звіти за 1-й і 2-й квартал 2016 року).
Натомість держава встановлює тотальний контроль і має забезпечити прозорість використання партійних грошей. Будь хто зможе відслідкувати не тільки суму отриманих партією грошей, але й конкретну людину чи підприємство, які цей внесок надали. А також, куди саме «пішли» партійні кошти. Згідно нового Законодавства передбачена і кримінальна відповідальність за умисне порушення встановлених правил. Відповідати будуть посадові особи партії та ті, хто профінансував партію, в порушення Закону. Також створено орган, який щоквартально отримуватиме партійні звіти, аналізуватиме  та оприлюднюватиме їх, а при виявленні порушення – передаватиме матеріали до правоохоронних органів. Таку відповідальність покладено на новостворене Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК).

ЯК МАЄ ПРАЦЮВАТИ ЗАКОН

Отож, щоб оцінити можливий ефект від нового Закону і визначити, чи дійсно фінансування партій допоможе країні і взагалі, чи доречно утримувати партії за рахунок платників податків в той час, коли люди в країні живуть за межею бідності, давайте розглянемо, як це працює в найбільш розвинутих країнах – в Європі та США.
В Сполучених Штатах налагоджена система фінансування партій саме бізнесом. Але бізнес Сполучених Штатів ніколи не лізе в бюджет. Тобто, бізнес легально може лобіювати свої інтереси, але не для того, щоб «доїти» бюджет. В Україні в багатьох галузях, крім тих, що присмокталися до бюджетних грошей, назріли необхідні зміни в законодавстві чи нормативній базі, але в представників цих галузей немає дієвого інструменту достукатися до законодавців. Хоча вважається, що саме бізнес «скупив» всіх політиків.
Відношення до такої системи, зокрема і з огляду на ситуацію в Україні, різне. Ближче нам здалася політична система Європи. Там всі партії мають можливість отримувати підтримку з бюджету. Але в то й же час, значно обмежені у фінансуванні своєї передвиборчої чи навіть статутної діяльності. Суть самої системи полягає в тому, що політичні сили не борються за виборців шляхом широкої рекламної кампанії красивих картинок майбутнього, а поширюють свою ідеологію серед народних мас. Для цього найдієвіший механізм – йти «в люди», роз‘яснювати, дискутувати, тощо. Тож прийнятими Законами, котрі регулюють фінансування партій, Україна остаточно зупинилася на Європейському векторі розвитку. Тепер всі учасники політичного життя країни мають привести фінансові і організаційцні процеси у відповідність до Законодавства. Адже те, що до 1 січня цього року було нормою закону, сьогоді є кримінальним злочином.

Але на вдміну від Європи, в нас немає жодної партії, яка б мала ідеологію. Навіть партії націоналістичної спрямованості (так би мовити «праві») не нехтують комуністичними («лівими») ідеями, коли їм це вигідно. А «ліві» в свою чергу не проти відірватися від народу і попрацювати на користь «капиталистического труда». В результаті, замість ідеології ми бачимо тільки виставлену перед нами картинку. Нам показують «обличчя» політичної сили. Коли ми заглядаємо ззаду, чи збоку, нам знову підсовують «обличчя». З якої сторони подивишся – всюди обличчя. Принаймні, так вважають політики. Люди ж з усіх боків бачать де-що інше.
Тож просувати нашим політичним партіям особливо нема чого. Тому і підміняють кропітку щоденну роботу з людьми (і для людей) дороговартісною рекламою під час виборів. Тож грошей, закладених в Законі нашим українським партіям має вистачити в акурат тільки на легальні передвиборчі заходи, що несуть ідеологію «в маси» та поступову розбудову партії в міжвиборчий період.

ЩО РОБИТИ З “ЧОРНОЮ КАСОЮ”?

Розробники проекту Закону нарікають на те, що наші народні обранці перед прийняттям Закону вспіли його частково «підправити», наразі в частині відповідальності. Від самого початку за порушення фінансової дисципліни, партію взагалі могли ліквідувати, а керівництво несло відповідальність аж до кримінальної. Після правок депутатів, відповідальність буде нести тільки посадова особа. Як правило це буде або бухгалтер, обо керівник осередку. Може зрости попит на професії, де платять «200 на волі, 400 у в‘язниці».
Цікавим є і положення, згідно якого політична партія, що на виборах пройшла 2% бар’єр, отримує компенсацію з бюджету на майже 140 млн. грн (при «мінімалці» 3200 це вже буде 320 мільйонів). Таким чином, партія може «розрахуватися» зі своїми спонсорами за вкладені в передвиборчу кампанію кошти і залишитися незалежною від олігархів і товстосумів. Принаймні, якщо не було «чорної каси», і нелегальних заходів агітації, які затягнули б на в рази більші суми.
Тому боротися з «чорними касами», нецільовим та неефективним використанням партійних грошей розробники закликають долучатися громадських активістів, представників ЗМІ. Наглядатиме за партіями і НАЗК, Рахункова Палата, НАБУ. Але, як нам стало відомо, ресурс того ж НАЗК не передбачає обробку і аналіз великого потоку інформації від 350 партій, що функціонують (або, принаймні, зареєстровані) на території України. Спеціалісти сподіваються, що з врегулюванням фінансування політичних партій значно скоротиться їхня кількість.
Тож, прийнявши законодавчі акти, які регулюють діяльність політичних партій саме в фінансовій сфері, Україна відкрила ще одну сторінку своєї історії. Що там буде написано, побачимо з часом. Можливо, Україна покладе край, принаймні політичній корупції.

ПЕРСПЕКТИВИ ЗАКОНУ В УКРАЇНСЬКИХ РЕАЛІЯХ

Аналітики вважають, що ключ до вирішення проблем в Україні лежить у виборчому Законодавстві та нормах, що регулюють функціонування політичних партій, зокрема їх фінансуванні. Люди, голосуючи за партію, голосують не за конкретну ідею чи навіть людину, а за рекламний посил. Політики через поширення своїх посилів змагаються грошима і ми голосуємо за ті лозунги, які кращі і більш поширені. Але це результат всього лише кількості вкладених у рекламу грошей. Тож в решті решт, на виборах своїм голосуванням ми обираємо переможця в номінації «в кого грошей більше». А до наступних виборів ми не можемо цей обман занести назад до «продавця» і повернути: немає такого механізму. «Що стосується фінансуання, то прийняття певних нормативних актів має здешевити політичні процеси задля обмеження впливу грошей на результати цих процесів» – таку думку висказав Сергій Таран, голова Центру Політичних Студій та аналітики «Ейдос» та співавтор Закону. Тож, наразі чикатимемо від ініціаторів і нового Закону про Вибори.

sergiy-taran-foto
Сергій Таран, голова Центру Політичних Студій та аналітики «Ейдос»

До такого ж висновку, але по-своєму, дійшли і лідери громадської думки, які вважають, що єдине, що надає безкінечності процесу знущання над українцями, – це вибори. Розуміючи, що треба бути відповідальним громадянином, ми кожен раз приходимо на виборчу дільницю. Але навіть розуміючи, що обирати немає з кого, обираємо «менше зло». Але ж хіба в магазині, де вся ковбаса в цвілі, ми будемо обирати ту, де «гидоти» менше? Ні, ми не будемо купувати таку ковбасу, щоб не нашкодити здоров‘ю. Чому ж тоді ми це робимо, коли вибір відповідальніший – доля країни і наших дітей? Від нас нічого не залежить? Виявляється залежить. Для того, щоб і далі грабувати країну і набивати горища грошима, нашим можновладцям треба легітимізуватися. Єдине, як це можна зробити – вибори.
Саме через вибори ми передаємо свої повноваження політикам на наступні 5 років і вони отримують владу, в тому числі і над нами. Але що буде, якщо люди проігнорують вибори, які не дають їм досягти реальних змін? «Влада не отримає підтвердження легітимності як на світовому рівні, так і в середині країни. Отже доведеться перезавантажувати країну – так вважає телеведучий, журналіст і письменник Остап Дроздов. – Чи не тому тільки на виборах політики готові «носити на руках» українців, а на наступний день після голосування знову над ними знущатися».

ostap-drozdov
Остап Дроздов, журналіст і письменник

Ще далі пішов політолог, директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик з однодумцями. Він вважає, що «представницька демократія не покрила дефіциту участі і раціональності правління. З введенням загального голосування держава краще не стала. Навпаки, з розвитком інформаційно-комунікаційних технологій виникла необхідність в … безпосередній участі громадян в прийнятті управлінських рішень». Тобто, замість делегування своїх повноважень, найбільш прогресивна частина суспільства має приймати участь в прийнятті рішень, а віддтак – і в управлінні державою.

vitaliy-kulik
Віталій Кулик, директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства

Цікаву думку ми почули і «з народу»: корінь зла в фінасовій голці допомоги ззовні. Якби не допомога у вигляді кредитів, красти в країні вже не було б чого. І тоді пройдохи, які лізуть до влади як по свячену воду, рванули б назад. А той, хто йшов до влади, розумів , що йде, аби закатати рукава і працювати. Тоді б і чиновників і господарників «від Бога» шукали і запрошували, «перекупали». А не продавали посади бездарям…

В підсумку, маємо зазначити, що в в будь-якому разі, багатозалежатиме від того, чи будуть нові правила політичної системи в Україні порушуватися; чи будуть ті, що можуть змінювати правила легалізовувати ці порушення; і від того, що будуть робити ті, хто наглядає за одними і другими. А взагалі, складається враження, що нові правила остаточно законсервують існуючу систему. Ніхто не зацікавлений у появі нових політичних сил – курс буде тільки на зменшення кількості існуючих.

Редакція АКТУАЛЬНО розпочинає моніторинг партійних грошей: звідки приходять і на що витрачаються, і запрошує інші ЗМІ, активістів і громадських діячів долучатися до цього процесу.
Редакція готова надавати сторінки для публікації результатів такого моніторингу.
Чекайте перші результати вже незабаром…
Олег Кравчук

Коментарі

Всього коментарів: 0

Залишити коментарій
Увійти за допомогою: