Субота, 18 листопада 2017

Без категорії, Події, Поділля

Що робити хмельничанам, коли за ними “шпигують” роботодавці

На адресу нашої правозахисної громадської організації звернулася хмельничанка, яку занадто прискіпливо контролює керівник. Крім того, ящо роботодавець постійно вимагає відповідей на запитання які не стосуються професійних якостей та самої специфіки роботи, він ще й встановив постійне відеоспостереження на її робочому місці.

19.08.2016, 15:52

роботодавці шпигують

Організація взялася допомогти хмельничанці. Крім того, члени правозахисної громадської організації “Юридично-Інформаційний Центр” розуміють, що це непоодинокий випадок – більшість хмельничан не звертає увагу на такі моменти. Вперш за все, через необізнаність в юридичних аспектах трудового (і не тільки) законодавства.

На сьогоднішній день фактично вже мало кого можна здивувати інформаційними табличками “Ведеться відеоспостереження” у торгових центрах, магазинах, офісах, тощо. Щодо думки покупця чи клієнта з цього приводу, переважна більшість з них сприймає таку потребу з розумінням: “Нічого страшного!.. Так треба.. Щоб не вкрали… Щоб не було порушень громадського порядку… Ніколи не звертаю на це увагу…”

Але разом з цим під наглядом весь робочий день перебувають і працівники. Щонайменше, це створює людині почуття дискомфорту та пригніченості. Більш того, працівник підсвідомо «розуміє», що йому не довіряють і тому стежать за кожним кроком.

Проаналізувавши кілька закладів в м. Хмельницькому і поспілкувавшись з хмельничанами, які побажали не розголошувати їх прізвища і місце роботи, ми виявили, що найпоширенішими стали наступні дії роботодавців:

  • відеоспостереження,
  • перегляд електронної пошти,
  • відстеження відвідуваних сторінок в інтернеті,
  • фіксація часу прибуття та вибуття з роботи,
  • прослуховування телефонних розмов, а також розмов у приміщеннях офісу (навіть таке зустрічається).

Більшість з того, що дратує працівників, не викликає у фахівців додаткових запитань. Багато що вже стало звичним і само собою зрозумілим і для працівників, наприклад фіксація часу.

Крім того, законодавство України дає можливість роботодавцю переглядати файли, з якими ви працюєте, читати ваше листування і фіксувати це. Також дозволяється і встановлення  відеокамер. Зазвичай їх встановлюють  в прийомних і вестибюлях –  в місцях, де найчастіше бувають люди. Такі дії роботодавців спрямовані  на безпечну комерційну діяльність, уникнення крадіжок та хуліганських дій гостей.

Але існують роботодавці які, користуючись цим, відстежують співробітників, якими вони “зацікавились”. Здебільшого мотивація начебто зрозуміла: щоб працівники не байдикували, не сиділи на розважальних сайтах, в онлайн магазинах або в соціальних мережах тощо.

Такий роботодавець тотально відслідковує чим займаються його “кадри” в робочий час. Камери спостереження встановлюють в кабінетах, коридорах, на кухні офісу, де співробітники так часто діляться враженнями, обговорюють роботу і пліткують.

Авжеж,  роботодавець має право вимагати від працівників виконання ними посадових обов’язків, дбайливого ставлення до майна, дотримання трудової дисципліни і правил внутрішнього розпорядку. Проте, чи всі методи контролю гарні і законні? І чи можна притягнути до відповідальності роботодавця, який таємно стежить за працівниками у робочий час?!

За підказкою відповіді звертаємося до букви Закона.

По – перше. В кожній правовій державі діє принцип верховенства права, а тому виходячи з цього, починаючи із Конституції України та закінчуючи корпоративними правилами кожної установи, організації чи підприємства, треба знати: Цивільним кодексом України встановлено основні гарантії фізичної особи: право на особисте життя, право на особисті документи, право на таємницю кореспонденції. При проведенні фото-, кіно-, теле – та відеозйомки, втручання в особисту кореспонденцію, документи чи життя, має бути  згода цієї особи. Таким чином ніхто не має права втручатися в особисте життя.

Але…

Як правило, така згода отримується в працівника шляхом підписання угоди, ознайомлення з наказом роботодавця. Крім цього у приміщенні, де здійснюється така зйомка, встановлюється попередження про будь-яку фіксацію, а роботодавець письмово закріплює такі дії у керівному документі.

По-друге, норми Кодексу законів про працю регламентують та зобов’язують працівника підпорядковуватися правилам внутрішнього трудового розпорядку і використання ресурсів роботодавця виключно в  робочих цілях. Відповідно, роботодавець має повне  право здійснювати контроль за використанням таких ресурсів. Проте, даний контроль повинен здійснюватись в рамках письмової домовленості між роботодавцем і працівником.

Довідково: Із європейської практики можна зазначити, що більшість компаній спочатку беруть письмову згоду працівників на моніторинг і контроль використання ними всіх ресурсів компанії, включаючи право знімати інформацію з каналів зв’язку (пошта, скайп, тощо) з метою контролю використання робочого часу. Час, який був  витрачений працівником на вирішення особистих питань  – роботодавцем не оплачується.

Підсумовуючи, можу зазначити, що відеозйомка, моніторинг кореспонденції, запис розмов – законні, якщо між роботодавцем і працівником це письмово погоджено. Але, якщо такої згоди працівник не давав, то такі дії роботодавця будуть визнані незаконними.

Порада у даній ситуації – уважно читайте всі документи, які підписуєте при працевлаштуванні. Якщо ви підпишете угоду про спостереження або відповідний пункт у Вашому трудовому договорі – значить знали, на що йшли.

Дуже часто в пошуках довгоочікуваної роботи ми готові підписати будь-які документи, аби вибороти робоче місце, а вже потім стикаємося з «нюансами». Через це вже пройшла ціла армія позичальників банків та власників депозитів, але це вже «наступна історія»…

 

Наталія Пасічник, член правозахисної громадської організації “Юридично-Інформаційний Центр”

Коментарі

Всього коментарів: 0

Залишити коментарій
Увійти за допомогою: