Неділя, 22 квітня 2018

Виховання, Життя

Яких батьків бояться малюки: пояснення психологів

Всі діти з перших хвилин свого життя бояться одного - не вижити. Це абсолютно біологічний страх, властивий всім живим істотам. А оскільки єдиний шанс вижити найтіснішим чином пов'язаний з батьками, то і перші, найсильніші, що зберігаються на все життя, емоції, пов'язані саме з батьками.

22.08.2016, 14:15

дитина боїться

Протягом першого року життя у дитини формується підсвідомість – та частина особистості дорослої людини, в якій, вибачте, чорт ногу зломить … І чим більше довіри до своїх батьків відчуває дитина на першому році життя, тим менше в її підсвідомості прихованих комплексів, хворобливих страхів і навіть – вад.

Діти бувають злими
Давайте не будемо обманювати себе і говорити, що всі діти – ангели. Іноді, заглядаючи в очі трирічній дитині, відчуваєш, що далеко не ангели гніздяться в цьому тендітному тілі, ох, не ангели … Звідки “це” там?

Вибачте, мами, але найчастіше – від вас. Є, звичайно, кармічні схильності, але ті сфери для звичайної людини недоступні. Зате підсвідомість дитини – в повному розпорядженні батьків. І мама в перший рік життя малюка може вкласти туди так багато негативного… Причому ненавмисно вкласти, від нестачі знань, а також – від помилок своїх матерів в своєму вихованні і власної душевної глухоти…

Логіка подій тут проста: життя новонародженого малятка на всі сто залежить від мами, її молока, її близькості. І дитина постійно пам’ятає про це! Якщо мама зникає з його поля зору надовго (а “надовго” – це може бути хвилин 15-20 – вічність, якщо болить живіт), у дитини в підсвідомість закладається 2 постулати:

1. Мама мене зрадила, пішла, кинула. Звідси – підсвідоме бажання помститися мамі за дитячий страх, викликаний її відсутністю. У 3 роки це бажання вдарити маму, вкусити її. А також – неусвідомлена агресія по відношенню до всього світу. Коли дитина підросте – ця незрозуміла стіна нерозуміння між мамою і дочкою, бажання зробити все навпаки. Докопатися до причин такої поведінки практично неможливо – все це на таких глибинах підсвідомості…

2. Я – нікчема, яку навіть батьки не люблять. Це твердження розвивається набагато частіше, ніж перше, адже зрада батьків – це пряма загроза своєму фізичному існуванню і немовля (так-так, не дивуйтеся, немовля!) захищає себе від цієї думки. Безпечніше визнати “поганим” себе, ніж батьків, від яких залежить фізичне виживання. Підсумок: слабка, невпевнена в собі особистість, схильна до глибоких депресивних станів.

Все вищесказане звучить жорстоко? Так… Перевірте це на собі! Це напевно вбереже вашу дитину від безлічі проблем, які ви можете закласти в її долю зовсім ненавмисно – від незнання, недомислу.

 

 

Джерело

Коментарі

Всього коментарів: 0

Залишити коментарій
Увійти за допомогою: